Гончарук: сканування вантажів на митниці відбуватиметься в 10 разів швидше
В Україні на митних кордонах запрацювали сканери.
Перший сканер запрацював на Закарпатській митниці. Відтепер перевірка великотоннажних транспортних засобів здійснюватиметься швидше та ефективніше. Львівська митниця наразі провела технічне тестування пристроїв у пунктах пропуску "Рава-Руська", "Краківець" та "Шегині". Найближчим часом вони працюватимуть повноцінно. Волинська, Чернівецька митниці також готуються до запуску таких систем.
Про це повідомляє Урядовий портал.
"Важливо, що сканування вантажів відбувається без огляду посадовими особами митниці, а отже, перевірка вантажу відбувається у 10 разів швидше. Інакше доводилося б витрачати додатковий час та кошти на розвантаження та інші супровідні процедури", - зазначив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Голова Державної митної служби Максим Нефьодов пояснив, що українсько-польська ділянка державного кордону, пункт пропуску "Ягодин-Дорогуськ" здійснює пропуск 400-500 вантажних транспортних засобів за добу в одному напрямку, у той час як скануюча система спроможна пропустити 240-250 транспортних засобів на добу.
Таким чином, для пункту пропуску будуть визначені категорії товарів, що переміщуються для обов’язкового сканування. Орієнтовний час на проведення однієї перевірки-сканування – 20 хвилин.
"Розміщення сканерів для перевірки великогабаритних вантажів потребує технологічно-правильного облаштування та значних площадок, зокрема це габарити 35х75 м або 50х30 м. Тож найближчим часом планується запуск семи скануючих систем. Дані зі сканерів на пунктах пропуску будуть передаватися до центрального апарату Держмитслужби в електронному вигляді", - додав Нефьодов.
Довідка
Стаціонарні сканери або скануючі системи стаціонарного типу – це спеціальне обладнання, призначене для виявлення товарів, що переміщуються прихованими серед інших товарів, задекларованих до переміщення.
Раніше очільник Державної митної служби Максим Нефьодов на своїй сторінці у Facebook розповів про деталі Нової митниці.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.