Кабмін на засіданні 22 квітня розгляне питання контролю цін на соціальні продукти і ліки: список
Виробники-монополісти не зможуть безконтролько підвищувати ціни на деякі продукти, засоби індивідуального захисту та лікувальні препарати.
Уряд збирається запровадити декларування цін на 10 продуктів харчування, 20 засобів індивідуального захисту, 11 видів антисептику, а також 7 лікувальних засобів. Про це у середу, 22 квітня, повідомили у повістці дня засідання уряду.
Декларування цін - це вид контролю за діями монопольних виробників важливих для людей товарів. Перш ніж підвищити ціну на товар, підприємство-монополіст має заздалегідь (як правило, за кілька тижнів чи днів залежно від відсотку, на який підвищується ціна) подати про це декларацію до контролюючих органів.
В проекті урядової постанови йдеться, що про підвищення ціни на 15% і більше підпримства повідомлятимуть не менш як за 30 днів. Якщо ціни хочуть підвищити на 10-15% - то за 15 днів. Якщо ціну на товар хочуть підвищити на 5-10%, то декларувати ріст ціни слід за три дні.
До переліку соціально значущих продуктів увійшли:
- гречка;
- цукор;
- пшеничне борошно вищого сорту;
- макаронні вироби;
- пастеризоване молоко 2,5 жирності;
- житньо-пшеничний хліб;
- яйця (категорія С1);
- кури (тушки);
- мінеральна вода без газу;
- вершкове масло 72,5% жирності.
У перелік захисних засобів, ціни на які контролюватимуть, увійшли:
- одноразові медичні шапочки;
- медичні маски;
- медичні рукавички стерильні та нестерильні;
- одноразові бахіли;
- медичний бинт тощо.
Уряд збирається також запровадити декларування цін на:
- кишенькові спиртові антисептики;
- етиловий спирт;
- повідон-йод;
- хлоргексидин.
Якщо постанову ухвалять, вона почне діяти через 10 днів після публікації. Термін дії - до кінця карантину.
Нагадаємо, у Вишневому під Києвом у гуртожитку зафіксували масове зараження на коронавірус. Також ASPI news повідомив, що на Волині коронавірус виявили у шістьох поліцейських в одному відділку.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.