Київські податківці закрили центр мінімізації митних платежів з обігом у 250 млн грн
Співробітники податкової міліції ДФС у Києві припинили діяльність центру мінімізації митних платежів, через який протягом 2018-2019 років було проведено операцій на 250 млн гривень.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє перший заступник голови ДФС у Києві Ігор Скороход.
Так, податківцями було встановлено групу осіб, які надавали столичним підприємцям послуги щодо мінімізації митних платежів під час імпорту в Україну косметичних товарів.
"За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних, складських та виробничих приміщеннях, а також за місцями проживання фігурантів, із незаконного обігу вилучено грошові кошти в національній та іноземній валютах в еквіваленті майже 2 млн грн, золоті злитки вартістю 124 тисячі грн, печатки підконтрольних СГД, у т.ч. нерезидентів, фінансово-господарські документи, чорнові записи та електронні носії інформації", — йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що для прикриття своєї незаконної діяльності фігуранти створили групу підприємств-імпортерів, ФОП.
У подальшому на замовлення "клієнтів" – фізичних осіб-підприємців, власників роздрібних торгівельних мереж, які здійснюють торгівлю косметичним засобами фігуранти укладали зовнішньоекономічні контракти між підконтрольними імпортерами та компаніями із Китаю, країн ЄС та Південної Кореї на поставку певного виду косметичних засобів.
При цьому для розмитнення вказаних товарів зловмисники використовували підроблені документи із недостовірними відомостями щодо вартості, кількості та асортименту імпортованих ТМЦ, які спеціально виготовляли від імені підконтрольної компанії-нерезидента для мінімізації сплати митних платежів. У підроблених документах вартість товарів занижувалась в середньому у вісім разів.

Розмитнену таким чином продукцію "документально" реалізовували в адресу підконтрольних транзитних СГД, а фактично передавали замовникам, які продавали її за готівку без відображення в бухгалтерському та податковому обліках.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.