Кулеба пояснив, чим небезпечні розмови про перемир'я з РФ
Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба нагадав, що деякі аналітики переконують, що заморожування війни в Україні та встановлення режиму припинення вогню є реалістичними варіантами розвитку подій.
"Прихильники такого сценарію переконують, що це знизить українські втрати та дозволить Україні та партнерам сфокусуватися на економічному відновленні та відбудові, інтеграції в ЄС і НАТО, а також довгостроковому розвиткові оборонних спроможностей", - написав він в авторській статті для видання Foreign Affairs.
На його думку, проблема цього сценарію полягає не лише в тому, що припинення вогню стане винагородою для Росії за агресію. "Замість завершення війни воно просто поставить бойові дії на паузу до часу, коли Росія буде готова до нового просування вперед. У цей час російські окупаційні війська зміцнюватимуть свої нинішні позиції бетоном та мінними полями, унеможливлюючи вигнення загарбників у майбутньому та прирікаючи мільйони українців на десятиліття життя в умовах окупації та репресій. Російський бюджет на 2024 рік для тимчасово окупованих територій складає 3,2 трильйона рублів, і це чітке свідчення планів Москви закріпитися надовго та душити будь-який спротив окупаційній владі", - вважає Кулеба.
Він нагадав, що між 2014 та 2022 роками Україна провела близько 200 раундів переговорів з Росією у різноманітних форматах. "За цей час було 20 спроб встановити режим припинення вогню. Наші партнери намагалися тиснути на Москву, аби зробити її більш конструктивною, впиралися в глуху кремлівську стіну та поверталися до нас, переконуючи, що Україна має зробити "перший крок". Хоча б для того, щоб нібито показати світові, що проблема в Росії. Внаслідок цієї хибної логіки Україна дійсно пішла на низку болісних поступок. Чим це завершилося? Повномасштабним нападом Росії 24 лютого 2022 року. Казати зараз про те, що Україна має зробити перший крок - аморально та наївно. Якби зараз лінія фронту була заморожена, не було би підстав вважати, що Росія не використає такий перепочинок для планування ще брутальнішого нападу за кілька років, і він потенційно стосувався би вже не лише України, але й її сусідів, можливо навіть членів НАТО. Ті, хто думає, що Росія не здатна напасти на країну НАТО у разі успіху в Україні мають згадати, наскільки нереальним здавався лише два роки тому повномасштабний напад Росії на Україну", - додав міністр.
ЕкономікаДержавна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
ЕкономікаМіністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
ЕкономікаНадійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
ЕкономікаСтаном на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
ЕкономікаДержавна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
ЕкономікаУ січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
ЕкономікаУ січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
ЕкономікаПідприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
ЕкономікаДержавна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
ЕкономікаМіністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
ЕкономікаНадійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
ЕкономікаГолова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.