Міністр соцполітики Жолнович назвала суму грошей, необхідних за умов війни

Фактичний прожитковий мінімум в Україні під час повномасштабної війни становить близько 6500 гривень, тоді як реальний у 2,6 разів менший - 2600 гривень з липня. Про це сказала міністерка соціальної політики Оксана Жолнович в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
"За нашими оцінками, приблизно у 2,6 разі більше за той, який передбачено, тобто близько 6,5 тисяч гривень. Але в цьому питанні потрібно розглядати домогосподарство. Якщо це одна людина, то їй потрібно десь тих 6 тисяч, щоб оплатити оренду, квартплату, комунальні. Якщо людей двоє-троє, то з кожною наступною ця сума знижується. Треба розуміти, що цей мінімум не можна виводити лінійно для кожної людини, треба розглядати саме домогосподарства. Але однозначно, що той, який затверджено, - менший за реальний", - зазначила вона.
Зараз Кабмін проводить роботу для наповнення бюджету, щоб у грудні прожитковий мінімум заплановано збільшити до 2684 гривень, тому що це підвищення забюджетовано. За словами Жолнович, наступного року традиційне інфляційне підвищення прожиткового мінімуму Мінсоцполітики рахуватиме з огляду на поточну інфляцію та подаватиме Міністерству фінансів. "Але ми лише частина бюджету, ми не заробляємо цих грошей, тому я не знаю, які будуть планові надходження і що буде виведено з урахуванням спроможностей", - сказала глава Мінсоцполітики.
Водночас влада поки що не планує істотно переглядати стандарти, які вже заклали в поточний бюджет, тому говорити про підвищення прожиткового мінімуму до фактичного зарано. "Так, ми повинні виконувати гарантії на рівні хоча б мінімальних стандартів для виживання. Але з іншого боку, є норма, яка передбачає, що держава може забезпечити певний рівень допомоги з урахуванням свого загального матеріального стану. Тобто якщо ти не маєш, то більше не даси, закони математики ніхто не скасовував. Сьогодні у нас війна, і ми не можемо це відкинути, оминути та не враховувати. Всі видатки, які є, максимально спрямовуються насамперед на військові потреби", - наголосила Жолнович.
На її думку, у майбутньому Україна повинна реформувати систему прожиткового мінімуму, аби вона не була прив'язана до низки нехарактерних виплат. "Нам точно потрібно відв’язати наявний прожитковий мінімум від того, що на нього навісили, наприклад штрафи, платежі різних ліцензій, пенсії суддів і деяких спеціальних органів. Це все сильно впливає на бюджетний баланс… Тому є зареєстровані у Верховній Раді законопроєкти, які передбачають, що прожитковий мінімум має стосуватися соціальних гарантій, тільки виплат і допомоги й не повинен бути величиною, яка впливає на якісь інші видатки", - зауважила міністерка.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.