"Мінськ кращий за Москву": чому, попри західні санкції, Україна продовжує торгівлю з режимом Лукашенка, – експерти
Торговельні відносини між Україною та Білоруссю ускладнилися на початку року насамперед через пандемію COVID-19, а вже потім зіграв чинник внутрішньополітичної ситуації у республіці. Про це розповів під час вебінару "Тиждень економічної дипломатії: як працює і де буксує Україна у відносинах з сусідами?" посол України в Білорусі Ігор Кизим.
Проте економічна дипломатія між двома країнами не припинялася, хоча й дещо пригальмувалися в наслідок виборів президента РБ, масовими протестами у республіці та санкції, котрі запровадив Захід проти Олександра Лукашенка та його оточення. Було скасовано III українсько-білоруський форум, проведення якого було заплановано на жовтень 2020 року. Також не відбувся офіційний візит президента Володимира Зеленського до Білорусі.
"Втім, попри паузи в офіційних стосунках, – пояснив Кизим, – результати взаємної торгівлі за підсумками 2020 року будуть не поганими, бо торговий оборот складе 4-4,5 мільярди доларів США".
За словами посла, його більше турбує 2021 рік, бо показники-2020 стали можливі на багажі 2017-2019 років. Наразі запас міцності набагато звузився. І якщо внутрішньополітичний тренд у Білорусі не зміниться, він стане на заваді розвитку двосторонніх економічних відносин. Нагадаємо, Україна офіційно дотримується санкційної позиції Євросоюзу та США щодо сусідів.
"Говорити про нові контракти у 2021 році складно, оскільки українські компанії ставляться до білоруських контрагентів обережно, якраз через санкції", – зазначила директорка програми економічної дипломатії ради зовнішньої політики "Українська призма" Тетяна Зосименко.
До того ж експертка повідомила, що офіційний Мінськ був роздратований заявою міністра цифрової трансформації України Михайло Федорова у серпні 2020 року про намір створити необхідні умови для комфортного переїзду до нашої країни білоруських IT-компаній та фахівців у зв'язку з обмеженнями Інтернету в Білорусі. Оскільки кожний ІТ-спеціаліст створював для Білорусі 100 тисяч доларів США додаткової вартості на рік.
Нагадаємо, що тоді український уряд забезпечив можливість іммігрувати до України за квотами для 5 тисяч висококваліфікованих ІТ-фахівців, котрі могли отримати посвідку на проживання та роботу у нашій країні протягом 10 років.
"Економічні стосунки між Україною та Білоруссю у зв’язку з санкціями створили суперечливу ситуацію. З одного боку Київ пристав у цьому питанні на бік ЄС, з іншого – альтернативою білоруському бензину та бітуму в Україні є аналогічний російський товар. То, мабуть, краще закуповувати пальне все ж таки у Білорусі, ніж у країни-агресора. Хоча, безумовно, внутрішньополітична ситуація у Білорусі буде й надалі ускладнювати суто економічні відносини з Україною", – підсумував аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень Вадим Можейко.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.