"Мінськ кращий за Москву": чому, попри західні санкції, Україна продовжує торгівлю з режимом Лукашенка, – експерти

Торговельні відносини між Україною та Білоруссю ускладнилися на початку року насамперед через пандемію COVID-19, а вже потім зіграв чинник внутрішньополітичної ситуації у республіці. Про це розповів під час вебінару "Тиждень економічної дипломатії: як працює і де буксує Україна у відносинах з сусідами?" посол України в Білорусі Ігор Кизим.
Проте економічна дипломатія між двома країнами не припинялася, хоча й дещо пригальмувалися в наслідок виборів президента РБ, масовими протестами у республіці та санкції, котрі запровадив Захід проти Олександра Лукашенка та його оточення. Було скасовано III українсько-білоруський форум, проведення якого було заплановано на жовтень 2020 року. Також не відбувся офіційний візит президента Володимира Зеленського до Білорусі.
"Втім, попри паузи в офіційних стосунках, – пояснив Кизим, – результати взаємної торгівлі за підсумками 2020 року будуть не поганими, бо торговий оборот складе 4-4,5 мільярди доларів США".
За словами посла, його більше турбує 2021 рік, бо показники-2020 стали можливі на багажі 2017-2019 років. Наразі запас міцності набагато звузився. І якщо внутрішньополітичний тренд у Білорусі не зміниться, він стане на заваді розвитку двосторонніх економічних відносин. Нагадаємо, Україна офіційно дотримується санкційної позиції Євросоюзу та США щодо сусідів.
"Говорити про нові контракти у 2021 році складно, оскільки українські компанії ставляться до білоруських контрагентів обережно, якраз через санкції", – зазначила директорка програми економічної дипломатії ради зовнішньої політики "Українська призма" Тетяна Зосименко.
До того ж експертка повідомила, що офіційний Мінськ був роздратований заявою міністра цифрової трансформації України Михайло Федорова у серпні 2020 року про намір створити необхідні умови для комфортного переїзду до нашої країни білоруських IT-компаній та фахівців у зв'язку з обмеженнями Інтернету в Білорусі. Оскільки кожний ІТ-спеціаліст створював для Білорусі 100 тисяч доларів США додаткової вартості на рік.
Нагадаємо, що тоді український уряд забезпечив можливість іммігрувати до України за квотами для 5 тисяч висококваліфікованих ІТ-фахівців, котрі могли отримати посвідку на проживання та роботу у нашій країні протягом 10 років.
"Економічні стосунки між Україною та Білоруссю у зв’язку з санкціями створили суперечливу ситуацію. З одного боку Київ пристав у цьому питанні на бік ЄС, з іншого – альтернативою білоруському бензину та бітуму в Україні є аналогічний російський товар. То, мабуть, краще закуповувати пальне все ж таки у Білорусі, ніж у країни-агресора. Хоча, безумовно, внутрішньополітична ситуація у Білорусі буде й надалі ускладнювати суто економічні відносини з Україною", – підсумував аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень Вадим Можейко.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі продовжують забезпечувати ключову частку надходжень до Зведеного бюджету України. За підсумками січня – квітня 2025 року саме ці галузі внесли по 17,2% кожна від загального обсягу сплачених податків.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав прикордонну Сумщину, яка, незважаючи на щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, демонструє стійкість та стабільне зростання надходжень до бюджету.
У квітні 2025 року 1 186 мобілізованих фізичних осіб-підприємців подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.