Нацбанк завищує суму грошових переказів в Україну від трудових мігрантів
За підрахунками експертів, реальні цифри у десять разів менше, ніж ті, що фігурують у звітах і прогнозах НБУ.
Роблячи звіти і прогнози грошових надходжень з-за кордону в Україну від приватних осіб, Нацбанк стверджує, що грошові перекази трудових мігрантів на кінець 2019 року склали близько $ 12 млрд або близько 8% ВВП.
Але ці цифри не відповідають дійсності. Про це ASPI розповіла провідний експерт соціальних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна.
"У нас дещо трансформоване сприйняття того, скільки перераховують в Україну заробітчани - зазначає вона. - Коли говорять про мільярди доларів, йдеться про загальну суму переказів. Але якщо ми подивимося деталізацію, то побачимо, що перекази людей, що працюють за кордоном, за три квартали минулого року склали близько $ 600 млн. Тобто, за підсумками року ми побачимо суму $ 1-1,2 млрд".
За словами експерта, грошові перекази з-за кордону включають у себе також оплату праці працюючих в Україні фахівців, зокрема в IT-секторі. Тому некоректно стверджувати, що валюту перераховують тільки ті, що виїхали на заробітки.
У той же час Піщуліна звертає увагу і на іншу важливу особливість грошових переказів з-за кордону.
"Зараз потрібно враховувати одну тривожну тенденцію - кількість переказів від трудових мігрантів скорочується, - зазначає експерт. - Це говорить про те, що міграція стає безповоротною. Тобто, люди їдуть і перевозять до себе свої сім'ї".
Раніше представники МВФ пояснювали зміцнення гривні, крім усього іншого, суттєвою сумою грошових переказів в Україну від громадян, що виїхали на заробітки.
Повідомлялося також, що МВФ висловив підтримку політики Нацбанку і прем'єр-міністру Олексію Гончаруку.
Нагадаємо, за підрахунками Центру Разумкова чверть працездатного населення України працюють неофіційно, а рівень тіньового ВВП в 2020 році складе близько 2 млрд грн.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.