Неутешительные прогнозы для киевлян на следующий отопительный сезон
Коммунальное имущество ПАО «Киевэнерго» будет передано обратно в коммунальную собственность столицы. Для этого сегодня существуют, как объективные, так и субъективные предпосылки. Об этом в эксклюзивном комментарии информационному агентству ASPI заявил глава экспертной группы по теплоэнергетике Общественного совета Минрегионстроя Александр Сигал.
По его словам, к объективным причинам сегодня следует отнести ожидаемое повышение цены на газ на 40 - 60%, как следствие выполнения государством требования МВФ для сбалансирования бюджета.
«Повышение на 60% полностью балансирует бюджет, а 40% - это уровень вероятного компромисса договоренностей украинской стороны с МВФ. Стоимость газа составляет 70-80% в цене тепловой энергии. Таким образом, повышение цены на газ приведет к 30 -40% повышению цены на тепловую энергию. И, это «объективные» обстоятельства, как для Киева, так и для других городов Украины. Субъективной частью повышения роста цены может быть компенсация 15-20% перекрестного субсидирования, которое за счет прибыли своей электрической части Киевэнерго вкладывало в компенсацию убытков системы теплоснабжения. Теперь бремя этого субсидирования ложится на потребителей. Еще 15-20% подорожания – это та инвестиционная составляющая в тарифе, которая сегодня крайне недостаточная, даже просто для поддержания городских тепловых сетей в нормальном состоянии», - отметил эксперт.
Александр Сигал также добавил, что грядущие изменения обусловлены тем, что компании ДТЭК, которая принадлежит Ринату Ахметову не продлили срок дальнейшей аренды коммунального имущества, который истек 1 января 2018 года.
Для того, чтобы не передавать оборудование во время отопительного сезона, решили, что ПАО «Киевэнерго» закончит этот отопительный сезон и передаст оборудование собственнику – Киевсовету 26 апреля 2018 года.
«Надеждам киевлян на то, что ДТЭК на этом много зарабатывал, а теперь услуги по теплоснабжению и горячему водоснабжению значительно подешевеют, не суждено сбыться. В какой-то мере эта надежда подкреплялась тем, что на Левом берегу Днепра, где услуги по теплоснабжению оказывает другая компания («Еврореконструкция»), которая эксплуатирует ТЭЦ-4, стоимость тепловой энергии немного ниже. Однако, это объясняется использованием на ТЭЦ-4 угля, в то время, как весь остальной Киев отапливается природным газом. Поэтому, к сожалению, ожидания киевлян вряд ли сбудутся», - уточнил эксперт.
Он также заметил, что по всей видимости, уже начиная с 26 апреля 2018 года, с момента передачи имущества ПАО «Киевэнерго» в коммунальную собственность столицы, вопрос из коммунальной плоскости плавно перейдет в юридическую.
В связи с неоднозначным прочтением условий обратной передачи имущества в соответствии с контрактом, стороны вряд ли договорятся «мирным» путем. Нас ждут многомесячные судебные разбирательства.
«Первый вопрос – кому передается имущество от ПАТ «Киевэнерго». Ответ – уже на протяжении года город в лице КМДА ведет переговоры с потенциальными инвесторами, которые могли бы принять участие в конкурсе на управление системой теплоснабжения Киева. Однако, передача около 90 тысяч инвентарных номеров оборудования, все равно будет осуществляться вновь созданному КМДА коммунальному предприятию «Теплоэнерго», которому на баланс передается имущество ПАТ «Киевэнерго», - заметил глава экспертной группы по теплоэнергетике Общественного совета Минрегионстроя.
Для процесса передачи была создана комиссия, в которую вошли депутаты Киевсовета, чиновники и специалисты. Однако, до конца апреля, у комиссии не осталось ни времени, ни денег на организацию процесса инвентаризации, и передачи имущества. Средств хватит, на осмотр лишь половины объектов коммунального теплоснабжения.
«К сожалению, это предприятие не имеет опыта эксплуатации такой сложной системы теплоснабжения, как система города Киева, входящая в десятку крупнейших систем централизованного теплоснабжения в мире. Поэтому, нас ждет очень сложный следующий отопительный сезон 2018-2019 годов, в течении которого новая команда будет учиться эксплуатировать наши сети. Мы надеемся, что они окажутся способными учениками, а город позаботится о привлечении опытных учителей», - подытожил эксперт.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.