Президент Польщі Дуда піддався атаці російського пранкера, який видав себе за генсека ООН
У МЗС Польщі заявили, що Росія здійснила нове інформаційне вкидання, щоб посварити Київ і Варшаву. Йдеться про дзвінок президенту Польщі Анджею Дуді двох російських пранкерів Володимира Кузнєцова (Вована) і Олексія Столярова (Лексуса).
Так, глава польського МЗС Яцек Чапутович в ефірі "Польського радіо" заявив, що даний інцидент в Польщі розцінюють як чергову спробу дезінформації з боку Росії. Відомо, що в розмові з президентом Дудою пранкер, який представився генсеком ООН Антоніо Гутеррішем почав ставити провокаційні питання про знесення радянських пам'ятників і плани захоплення Львова.
"Ми оцінюємо це як діяльність Росії з дезінформації, можливо, спрямовану на створення сперечання між Польщею та Україною. На це вказують запитання", — сказав Чапутович, зазначивши, що Дуда тримався добре, і його відповіді не відбилися на репутації Польщі й не спровокували будь-яких непорозумінь з іншими країнами.
Як відомо з "діалогу" з пранкером, Дуда підкреслив, що Львів належить Україні та про "захоплення" мова йти не може. "У Польщі навіть розмов таких немає. Тепер це частина України, і на цьому все", - відповів пранкеру президент Польщі.
Варто відзначити, що глава пресслужби Канцелярії президента Марцін Кедріна заявив у середу, 15 Липня, що запис телефонної розмови російських пранкерів з президентом Анджеєм Дудою є справжнім, а співрозмовники були ідентифіковані через польське представництво при ООН. Кедріна запевнив, що цією справою займуться спецслужби.
Раніше повідомлялося, що в Польщі громадянин України в стані алкогольного сп'яніння заявив, що планує підірвати виборчу дільницю. Інцидент зафіксовано на території Свентокшиського воєводства. Порушнику загрожує до 8 років ув'язнення, повідомило видання Wiadomości.
Також повідомлялося, що в Малопольському воєводстві Польщі сталася пожежа в хостелі, в якому жили українці. У місцевій поліції вважають, що загоряння могло бути не випадковим.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.