Росія хоче за рахунок кримчан поповнити бюджет
Щоб залучити 165 млрд рублів, необхідних на підтримку Криму та Калінінградської області, уряд Росії вирішив збільшити збори з операторів зв'язку.
За підсумками засідання Міністерства фінансів, Міністерству зв'язку і масових комунікацій і Федеральній антимонопольній службі доручено опрацювати питання про збільшення відрахувань. Також відомства повинні розглянути можливість скорочення бюджетних витрат на таксофони і пункти колективного доступу в інтернет, які встановлює «Ростелеком» в рамках проекту усунення «цифрової нерівності».
Експерти відзначають, що ініціатива щодо підвищення розміру зборів в резерв, як і фінансування «закону на підтримку Криму та Калінінградській області», який вступить в дію в 2018 році, може бути реалізована тільки за рахунок абонентів.
Збільшення зборів з телекомунікаційних операторів в резерв універсального обслуговування - лише один з варіантів виконання доручення прем'єр-міністра Дмитра Медведєва з пошуку 165 млрд руб., необхідних для розвитку інфраструктури Криму і Калінінградської області.
Також в уряді РФ було прийнято рішення підняти акцизи на паливо, що дозволить додатково поповнити бюджет на 55-60 млрд руб. Ці гроші планується направити на будівництво траси «Приморське кільце» в Калінінградській області і траси «Таврида» в Криму.
Підвищення акцизів на паливо планується провести в два етапи - по 50 коп за 1 літр - з 1 січня і з 1 липня. Через підвищення акцизу на 50 коп - літр палива в роздробі може подорожчати на 1,5%. А далі - більше.
Ще одним варіантом отримання коштів на «кримські» проекти стала відмова від «гуманітарної підтримки окремих територій», під якими мався на увазі Донбас. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи публікацію, підтвердив, що «йде перерозподіл» коштів, але підкреслив, що «мови про те, що Росія відмовиться від гуманітарної допомоги, не йде».
Нагадаємо, в серпні цього року під час поїздки до Криму російський прем'єр Дмитро Медведєв повідомив, що доручив забезпечити фінансування «безумовної реалізації» заходів щодо соціально-економічного розвитку і забезпечення транспортної та інформаційної безпеки Криму і Севастополя, а також Калінінградської області.
Гроші державі потрібні для розвитку інфраструктури Криму: будівництва шкіл і лікарень, реконструкцію водоводу Феодосія-Судак, будівництва каналізаційного колектора в Сімферополі, капремонту автодороги Алушта-Феодосія. У Калінінград з Ленінградської області планується прокласти волоконно-оптичну лінію зв'язку по дну Балтійського моря.
І все це за рахунок людей.
ЕкономікаПитання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
ЕкономікаУ Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
ЕкономікаЗ початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
ЕкономікаЖовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
ЕкономікаУкраїнський бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
ЕкономікаСитуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
ЕкономікаПовномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
ЕкономікаВ Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
ЕкономікаЄвропейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
ЕкономікаНепокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
ЕкономікаПитання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
ЕкономікаУ Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
ЕкономікаЗ початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
ЕкономікаЖовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.