Туреччина засудила анексію Криму та заявили про підтримку суверенітету України
В одинадцяту річницю "кримського референдуму" Міністерство закордонних справ Туреччини засудило анексію півострова Росією, яка сталася у 2014 році, повідомило Handelsblatt.
"Ми знову заявляємо, що Туреччина не визнає незаконну ситуацію де-факто в Криму, яка суперечить міжнародному праву, і підтримує територіальну цілісність і суверенітет України", - йдеться в заяві відомства.
Також про війну в Україні цього тижня висловився і президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він підкреслив, що Анкара неодноразово засуджувала російську агресію і закликала сторони сісти за стіл переговорів. "Позиція Туреччини щодо цієї війни була гранично ясною з першого дня. Ми не хочемо більше кровопролиття і хочемо, щоб обидва сусіди закінчили війну справедливим миром", - написав Ердоган на своїй сторінці в соцмережі X за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
Крім цього Ердоган додав, що Туреччина готова допомогти в організації переговорів між Україною і РФ, щоб якомога швидше домогтися миру.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.