Туреччина засудила анексію Криму та заявили про підтримку суверенітету України
В одинадцяту річницю "кримського референдуму" Міністерство закордонних справ Туреччини засудило анексію півострова Росією, яка сталася у 2014 році, повідомило Handelsblatt.
"Ми знову заявляємо, що Туреччина не визнає незаконну ситуацію де-факто в Криму, яка суперечить міжнародному праву, і підтримує територіальну цілісність і суверенітет України", - йдеться в заяві відомства.
Також про війну в Україні цього тижня висловився і президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він підкреслив, що Анкара неодноразово засуджувала російську агресію і закликала сторони сісти за стіл переговорів. "Позиція Туреччини щодо цієї війни була гранично ясною з першого дня. Ми не хочемо більше кровопролиття і хочемо, щоб обидва сусіди закінчили війну справедливим миром", - написав Ердоган на своїй сторінці в соцмережі X за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
Крім цього Ердоган додав, що Туреччина готова допомогти в організації переговорів між Україною і РФ, щоб якомога швидше домогтися миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.