Союз хіміків України вважає за необхідне запровадити квоти під час імпорту добрив, що дасть змогу усунути схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність українські заводи.

"Ми пропонуємо запровадити квоти на складні та азотні добрива для всіх країн із метою збереження історичного балансу імпорту. Кожна країна постачатиме свою продукцію в тому обсязі, який вона історично постачала, це дасть змогу прибрати схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність заводи", - повідомив віце-президент союзу і директор з регуляторної політики Group DF Ігор Гольченко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, цей захисний механізм застосовують у країнах, де є загроза шкоди від зростання обсягів імпорту. Введенню квот передуватиме розслідування Міністерства економічного розвитку і торгівлі. На думку Гольченка, квотування дасть зрозумілу картину - скільки треба виробляти, а регуляторні органи стежитимуть за зловживаннями.

Гольченко зазначив, що дефіциту на українському ринку азотних і комплексних добрив немає: країна забезпечує себе азотними добривами, а 800 тис. тонн, які постачали з РФ, може покрити за рахунок збільшення зростання внутрішнього виробництва.

За азотними добривами українські підприємства завантажені не на повну потужність, як і за комплексними, де завантаження виробничих потужностей становить до 12%. Комплексні добрива в Україні виробляють "Сумихімпром" і Дніпровський завод мінеральних добрив (ДЗМУ). Україна може виробляти 700 тис. тонн комплексних добрив, але в 2018 році виробила лише близько 40 тис. тонн.

"Україна може забезпечити потребу аграрного сектора в азотних добривах. Щодо складних добрив: РФ історично ввозила близько 800 тис. тонн складних добрив за споживання 1,2-1,4 млн тонн. Із необхідних 1,4 млн українські заводи можуть виробити на сьогодні 700 тис. тонн, нововідкриті виробництва дадуть ще до 400 тис. тонн, а імпорт лише з Білорусі становить близько 260 тис. тонн, з ЄС - 120 тис. тонн. Дефіциту не передбачається", - пояснив віце-президент Союзу хіміків.

Крім того, за оцінками ООН, надлишок потужностей з комплексних добрив у регіоні Східної Європи, Центральної Азії становить близько 3 млн тонн.

"Зауважу, що як тільки ми заговорили про обмеження стосовно РФ, Білорусь, яка постачає нам калій, підняла на 30% нам ціну на цей компонент складних добрив", - додав Гольченко.

Він зазначив, що ідея квот народилася після того, як із введенням ембарго на добрива почав зростати імпорт із країн, які раніше були нетто-імпортерами. Серед них - Туреччина, Литва, Грузія та Румунія.

"У першому кварталі 2019 року імпорт з Литви становив 95 тис. тонн і стільки ж імпорт з Росії до Литви. Литва купила у Росії та перевезла цей обсяг. Грузинський завод "Руставі Азот" придбали російські підприємці. Зазначу, що експорт з Грузії в Україну вдвічі перевищує виробничі потужності Грузії. До Туреччини історично постачали український аміак з ОПЗ, він зупинився, і до Туреччини поїхав аміак російського "ЄвроХіму", а з Туреччини, вже у зворотному напрямку, селітра, яка заборонена для застосування на внутрішньому ринку Туреччини. Єдине, що можна робити з обсягами, - везти селітру нам. У Румунії також не ясно, звідки взялися надлишки, щоб постачати нам", - сказав Гольченко.

Нагадаємо, з початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.