Союз хіміків України пропонує ввести квоти на імпорт добрив

Союз хіміків України вважає за необхідне запровадити квоти під час імпорту добрив, що дасть змогу усунути схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність українські заводи.
"Ми пропонуємо запровадити квоти на складні та азотні добрива для всіх країн із метою збереження історичного балансу імпорту. Кожна країна постачатиме свою продукцію в тому обсязі, який вона історично постачала, це дасть змогу прибрати схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність заводи", - повідомив віце-президент союзу і директор з регуляторної політики Group DF Ігор Гольченко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, цей захисний механізм застосовують у країнах, де є загроза шкоди від зростання обсягів імпорту. Введенню квот передуватиме розслідування Міністерства економічного розвитку і торгівлі. На думку Гольченка, квотування дасть зрозумілу картину - скільки треба виробляти, а регуляторні органи стежитимуть за зловживаннями.
Гольченко зазначив, що дефіциту на українському ринку азотних і комплексних добрив немає: країна забезпечує себе азотними добривами, а 800 тис. тонн, які постачали з РФ, може покрити за рахунок збільшення зростання внутрішнього виробництва.
За азотними добривами українські підприємства завантажені не на повну потужність, як і за комплексними, де завантаження виробничих потужностей становить до 12%. Комплексні добрива в Україні виробляють "Сумихімпром" і Дніпровський завод мінеральних добрив (ДЗМУ). Україна може виробляти 700 тис. тонн комплексних добрив, але в 2018 році виробила лише близько 40 тис. тонн.
"Україна може забезпечити потребу аграрного сектора в азотних добривах. Щодо складних добрив: РФ історично ввозила близько 800 тис. тонн складних добрив за споживання 1,2-1,4 млн тонн. Із необхідних 1,4 млн українські заводи можуть виробити на сьогодні 700 тис. тонн, нововідкриті виробництва дадуть ще до 400 тис. тонн, а імпорт лише з Білорусі становить близько 260 тис. тонн, з ЄС - 120 тис. тонн. Дефіциту не передбачається", - пояснив віце-президент Союзу хіміків.
Крім того, за оцінками ООН, надлишок потужностей з комплексних добрив у регіоні Східної Європи, Центральної Азії становить близько 3 млн тонн.
"Зауважу, що як тільки ми заговорили про обмеження стосовно РФ, Білорусь, яка постачає нам калій, підняла на 30% нам ціну на цей компонент складних добрив", - додав Гольченко.
Він зазначив, що ідея квот народилася після того, як із введенням ембарго на добрива почав зростати імпорт із країн, які раніше були нетто-імпортерами. Серед них - Туреччина, Литва, Грузія та Румунія.
"У першому кварталі 2019 року імпорт з Литви становив 95 тис. тонн і стільки ж імпорт з Росії до Литви. Литва купила у Росії та перевезла цей обсяг. Грузинський завод "Руставі Азот" придбали російські підприємці. Зазначу, що експорт з Грузії в Україну вдвічі перевищує виробничі потужності Грузії. До Туреччини історично постачали український аміак з ОПЗ, він зупинився, і до Туреччини поїхав аміак російського "ЄвроХіму", а з Туреччини, вже у зворотному напрямку, селітра, яка заборонена для застосування на внутрішньому ринку Туреччини. Єдине, що можна робити з обсягами, - везти селітру нам. У Румунії також не ясно, звідки взялися надлишки, щоб постачати нам", - сказав Гольченко.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
Понад 80% матеріалів, що використовуються під час реалізації інфраструктурних проєктів компанії Autostrada, — це продукція власного виробництва. Такий рівень автономії забезпечується розвиненою внутрішньою інфраструктурою: до складу компанії входить понад 50 сучасних виробничих майданчиків, що дозволяє не лише зберігати стабільність у постачанні, а й гарантувати найвищу якість на кожному етапі реалізації об’єктів.
На Хмельниччині відбулася конструктивна зустріч команди Державної податкової служби України з представниками бізнесу регіону. У заході взяли участь начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, народний депутат Ігор Марчук, а також понад 50 підприємців — представники малого, середнього та великого бізнесу.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко на зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні прозвітував про перші результати цьогорічної боротьби з тіньовими ринками в ключових секторах економіки.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із представниками проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко повідомив про інтеграцію платформи «Пульс» з Електронним кабінетом платника податків. Це дозволить підприємцям оцінювати взаємодію з держорганами та залишати відгуки про якість податкових послуг.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пйотром Лукасєвічем. Польща є надійним партнером України, і співпраця між податковими органами обох країн має значний потенціал для подальшого розвитку.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко відвідав Миколаївську область, де разом із командою ДПС та начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом зустрівся з понад 70 представниками місцевого бізнесу.
Сьогодні минає рівно три роки з того моменту, як Миколаїв залишився без централізованої питної води. Після підриву магістрального водогону російськими військами, до міста надходить солона вода з лиману — непридатна для пиття, гігієни та побутових потреб. Місто опинилось на межі гуманітарної катастрофи.
Європейському союзу доведеться закупити американські енергоносії на суму в 350 мільярдів доларів, щоб США послабили масштабні мита, введені президентом США Дональдом Трампом.
Загальний дефіцит фінансування потреб України на відбудову у 2025 році становить майже 10 млрд доларів. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.
Понад 80% матеріалів, що використовуються під час реалізації інфраструктурних проєктів компанії Autostrada, — це продукція власного виробництва. Такий рівень автономії забезпечується розвиненою внутрішньою інфраструктурою: до складу компанії входить понад 50 сучасних виробничих майданчиків, що дозволяє не лише зберігати стабільність у постачанні, а й гарантувати найвищу якість на кожному етапі реалізації об’єктів.