Союз хіміків України пропонує ввести квоти на імпорт добрив

Союз хіміків України вважає за необхідне запровадити квоти під час імпорту добрив, що дасть змогу усунути схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність українські заводи.

"Ми пропонуємо запровадити квоти на складні та азотні добрива для всіх країн із метою збереження історичного балансу імпорту. Кожна країна постачатиме свою продукцію в тому обсязі, який вона історично постачала, це дасть змогу прибрати схеми обходу російськими виробниками торговельних обмежень і завантажити на повну потужність заводи", - повідомив віце-президент союзу і директор з регуляторної політики Group DF Ігор Гольченко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, цей захисний механізм застосовують у країнах, де є загроза шкоди від зростання обсягів імпорту. Введенню квот передуватиме розслідування Міністерства економічного розвитку і торгівлі. На думку Гольченка, квотування дасть зрозумілу картину - скільки треба виробляти, а регуляторні органи стежитимуть за зловживаннями.

Гольченко зазначив, що дефіциту на українському ринку азотних і комплексних добрив немає: країна забезпечує себе азотними добривами, а 800 тис. тонн, які постачали з РФ, може покрити за рахунок збільшення зростання внутрішнього виробництва.

За азотними добривами українські підприємства завантажені не на повну потужність, як і за комплексними, де завантаження виробничих потужностей становить до 12%. Комплексні добрива в Україні виробляють "Сумихімпром" і Дніпровський завод мінеральних добрив (ДЗМУ). Україна може виробляти 700 тис. тонн комплексних добрив, але в 2018 році виробила лише близько 40 тис. тонн.

"Україна може забезпечити потребу аграрного сектора в азотних добривах. Щодо складних добрив: РФ історично ввозила близько 800 тис. тонн складних добрив за споживання 1,2-1,4 млн тонн. Із необхідних 1,4 млн українські заводи можуть виробити на сьогодні 700 тис. тонн, нововідкриті виробництва дадуть ще до 400 тис. тонн, а імпорт лише з Білорусі становить близько 260 тис. тонн, з ЄС - 120 тис. тонн. Дефіциту не передбачається", - пояснив віце-президент Союзу хіміків.

Крім того, за оцінками ООН, надлишок потужностей з комплексних добрив у регіоні Східної Європи, Центральної Азії становить близько 3 млн тонн.

"Зауважу, що як тільки ми заговорили про обмеження стосовно РФ, Білорусь, яка постачає нам калій, підняла на 30% нам ціну на цей компонент складних добрив", - додав Гольченко.

Він зазначив, що ідея квот народилася після того, як із введенням ембарго на добрива почав зростати імпорт із країн, які раніше були нетто-імпортерами. Серед них - Туреччина, Литва, Грузія та Румунія.

"У першому кварталі 2019 року імпорт з Литви становив 95 тис. тонн і стільки ж імпорт з Росії до Литви. Литва купила у Росії та перевезла цей обсяг. Грузинський завод "Руставі Азот" придбали російські підприємці. Зазначу, що експорт з Грузії в Україну вдвічі перевищує виробничі потужності Грузії. До Туреччини історично постачали український аміак з ОПЗ, він зупинився, і до Туреччини поїхав аміак російського "ЄвроХіму", а з Туреччини, вже у зворотному напрямку, селітра, яка заборонена для застосування на внутрішньому ринку Туреччини. Єдине, що можна робити з обсягами, - везти селітру нам. У Румунії також не ясно, звідки взялися надлишки, щоб постачати нам", - сказав Гольченко.

Нагадаємо, з початку незалежності України Верховна Рада встигла попрацювати вісім каденцій. 11 липня під куполом парламенту було проведено останнє засідання восьмого скликання. Останній склад парламенту суттєво відрізнявся від усіх попередніх і на нього були найбільші сподівання.