Справа Приватбанку: Коломойський подав до суду 5 нових позовів
Олігарх Ігор Коломойський подав 5 нових позовів 19 квітня до Господарського суду Києва проти Національного банку і Приватбанку.
Про це повідомляє "НВ Бізнес".
Дані позови оскаржують п'ять кредитних договорів і його особисту поруку за ними.
Повідомляється, що перші слухання пройдуть в суді 10, 22 і 23 травня.
На думку юристів такий хід з боку екс-власника Приватбанку пояснюється бажанням підстрахувати рішення Печерського суду, яке було прийнято 20 квітня.
Дане рішення задовольнило позов Коломойського про розірвання договору особистої поруки за кредитами рефінансування, виданих Приватбанку НБУ на суму 9,2 млрд грн.
"Подача Ігорем Коломойським нових позовів до Господарського суду Києва про визнання недійсним його поруки перед НБУ за кредитами рефінансування Приватбанку, серед іншого, може свідчити про його обізнаності юристів щодо відсутності правових наслідків, на які розраховував позивач при зверненні до суду", - говорять експерти юридичної компанії
"І найголовніше, це може свідчити про наявність достатніх правових підстав для обов'язкового скасування рішення Печерського районного суду Києва, оголошеного 20 квітня, яким було розірвано договори особистого поручительства Ігоря Коломойського, в апеляційному порядку", - пояснили юристи.
Неприйняття Печерським районним судом Києва правових аргументів банку може підтверджувати нехтування правовими висновками Верховного Суду, вважають юристи
"Ці висновки є обов'язковими для застосування, наприклад, про неможливість розірвання договорів поруки за заявленим підстав. Подібні позови підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а відповідно Печерський суд був зобов'язаний припинити провадження по справі за позовом Коломойського", - повідомляє видання.
Раніше повідомлялося, що суд повністю задовольнив позов підконтрольної колишньому акціонера "Приватбанку" Ігоря Коломойського кіпрській компанії Triantal Investments Ltd по процедурі примусової конвертації акцій в капітал банку при націоналізації.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.