Україна щорічно втрачає до $9 млрд через втрату ринків збуту озброєння

За словами вітчизняних виробників зброї, Україна втрачає унікальний шанс вийти на індійський і африканський ринки озброєння через вину чиновників.

Загальний потенціал виробництва всіх українських оборонних підприємств оцінюється в $10 млрд на рік. У той же час внутрішній ринок здатний закуповувати військової продукції на $250-300 млн. Експорт не перевищує $500 млн. Таким чином, за підрахунками експертів, країна втрачає понад $9 млрд на рік.

При цьому Україна має всі шанси виходу на індійський ринок ємністю $68 млрд, а також на ринки Африки та Азії, переповнені старою радянською технікою, що вимагає модернізації.

Однак через дії державної монополії на експорт зброї і бездіяльність чиновників, країна втрачає цей шанс.

"У нас до цих пір немає єдиного реєстру виробників і продукції, - говорить ASPI керівник приватної оборонної компанії Вадим Кодачігов. - Наші спецекспортери не знають і половини продукції, яку виробляють військові підприємства. Як вони взагалі можуть щось пропонувати на експорт?".

За словами експерта, термін служби зброї становить приблизно 30 років. У 2020 році постане питання модернізації старого радянського озброєння в низці країн.

Цю модернізацію здатні провести Росія, Китай і Україна. При цьому США намагаються блокувати ці можливості для РФ, а з Китаєм не у всіх хороші відносини.

У цій ситуації Україна отримує перевагу, але держава нічого не робить для того, щоб зайти на ці ринки.

"Арабський, сирійський ринок, В'єтнам, Лаос, Індія - всі ці ринки забиті старою радянською технікою, - каже Кодачігов. - При цьому новий бронетранспортер коштує мільйон доларів, а його модернізація обходиться в $200-300 тис. Тому там зацікавлені в модернізації, але ми втрачаємо шанс отримати ці замовлення".

Експерт стверджує, що приватній компанії доводиться витрачати 8-9 місяців на отримання дозволу експортувати техніку подвійного або військового призначення. Через це потенційні замовники не хочуть мати справу з українськими постачальниками. А держкомпанії в більшості своїй себе дискредитували зривом контрактів і поставками бракованої техніки.

"Пройде ще два-три роки, і ми втратимо не тільки зовнішні ринки збуту, а й оборонні підприємства, - прогнозує Кодачігов. - І жах президента від того, що він побачив на Харківському танковому заводі, в порівнянні з цим буде всього лише квіточками" .

Нагадаємо, 23 жовтня в Українському інституті досліджень безпеки (УІІБ) пройшов круглий стіл на тему: "Глухий кут для українських безпілотників? Що заважає українським компаніям-розробникам задовольняти потреби української армії в безпілотних літальних апаратах", організаторами якого є УІІБ та Інститут Горшеніна.

Варто зазначити, що під час заходу провідні українські компанії - виробники БПЛА прийшли до єдиної думки, що будуть йти від формули "А зробіть, будь ласка, зараз, як можна дешевше" та інших проявів волонтерства.