Батьківщина-мати: Дробович розповів, що буде із радянським пам'ятником
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розповів, що демонтувати герб з пам'ятника Батьківщини-матері у Києві реально, але нині через коронакризу цим не займатимуться.
Декомунізація одного з найвідоміших радянських пам'ятників, Батьківщини-матері у Києві, найбільш дорога. Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович в інтерв'ю УНІАН. За словами Дробовича, він проводив консультації із фахівцями та дізнавався, що технічно це абсолютно можливо - демонтувати герб з пам'ятника. Але мають бути отримані дозволи, розроблений проєкт, це питання, максимум, року. Тобто, до наступного Дня Незалежності можна було б зробити, сказав Дробович. Але через коронакризу це питання не в приоритеті. За словами Дробовича, є багато людей, які воліють демонтувати цей радянський герб своїм коштом, і щоб їх потім вказали, що саме вони допомогли позбутися радянської символіки на цьому пам’ятнику. Демонтаж гербу – питання часу.
Раніше голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович прокоментував ситуацію із зірками на мосту Патона та загальною декомунізацією. ASPI news писало, що в Одесі демонтували меморіальну дошку голови президії Верховної Ради СРСР, голови Центрвиборчкому СРСР Михайла Калініна.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.