Горбенко анонсував новий статус Києва: "Столицю та область можуть визнати прифронтовими вже у вересні"
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Київ та Київська область можуть найближчим часом отримати офіційний статус прифронтових територій. Підготовка відповідного рішення уряду вже триває, а завершити роботу над документом, за прогнозом народного депутата Руслана Горбенка, можуть у вересні.
Про це парламентарій розповів в ефірі Вечір.LIVE. За його словами, урядова робота над постановою розпочалася приблизно два тижні тому. Поштовхом до підготовки документа стали російські удари по продовольчих складах українських компаній.
Горбенко зазначив, що питання статусу Києва та області розглядають не ізольовано від ситуації з бізнесом. Через регулярні атаки російських військ підприємства стикаються з пошкодженнями, перебоями в роботі та необхідністю швидко відновлювати свою діяльність. Саме тому разом із підготовкою постанови обговорюються механізми, які могли б полегшити роботу компаній у регіоні.
Уряд уже обговорив ситуацію з бізнесом
За словами Горбенка, прем’єр-міністр уже проводив зустріч із представниками бізнесу. Однією з тем стала можливість забезпечити підприємства додатковими складськими приміщеннями. Йдеться про об'єкти, які перебувають у розпорядженні Фонду державного майна, АРМА та інших державних структур.
Таку можливість розглядають на тлі російських атак на склади українських компаній. Пошкодження таких об’єктів створює для підприємств проблеми не лише безпосередньо через втрату майна, а й через необхідність швидко відновлювати логістику та забезпечення товарними запасами. Саме тому питання додаткових складських площ стало одним із напрямків обговорення між урядом та представниками бізнесу.
Паралельно була створена робоча група, яка займається напрацюванням рішень щодо можливого статусу Києва та Київської області. Її завданням є не лише підготовка безпосереднього рішення про статус територій, а й визначення можливих додаткових заходів підтримки для підприємств.
Бізнесу можуть розширити можливості бронювання
Окремим напрямком роботи стала підтримка працівників підприємств. Горбенко повідомив, що серед запропонованих механізмів є розширення можливостей бронювання працівників. Це має допомогти компаніям зберігати необхідний кадровий ресурс і продовжувати роботу навіть після російських атак.
За його словами, розглядаються також інші механізми, які повинні дозволити підприємствам швидше відновлювати роботу після ударів. Таким чином, можливий статус прифронтових територій розглядається не лише як формальне визначення безпекової ситуації в Києві та області. Одночасно уряд опрацьовує практичні заходи, які можуть бути спрямовані на підтримку місцевого бізнесу.
Горбенко висловив очікування, що вже у вересні з’явиться відповідне рішення уряду. «Я думаю, у вересні ми вже побачимо дійсно такий статус і рішення уряду», — заявив народний депутат.
Водночас на момент публікації матеріалу йшлося саме про підготовку постанови. Остаточного рішення про надання Києву та Київській області статусу прифронтових територій ще не було.
Статус пов’язаний із посиленням атак
Підготовка документа відбувається після серії російських атак по об’єктах у Києві та області. За словами Горбенка, саме удари по продовольчих складах українських компаній стали одним із приводів для початку роботи над постановою.У результаті питання безпеки підприємств і збереження їхньої роботи опинилося серед пріоритетних.
Для бізнесу атаки означають необхідність не лише захищати працівників, а й вирішувати питання зберігання товарів, складської інфраструктури та відновлення роботи після пошкоджень. Саме на це, за словами депутата, мають бути спрямовані додаткові механізми, які зараз напрацьовує робоча група.
Паралельно в столиці обговорюють і зміну підходу до повітряних тривог. Раніше повідомлялося про пропозицію диференціювати їх залежно від характеру загрози. Зокрема, під час атаки дронів заклади можуть отримати можливість продовжувати роботу, тоді як у разі ракетної небезпеки їхню діяльність пропонують повністю зупиняти. Це питання також пов’язане з необхідністю знайти баланс між безпекою людей і можливістю нормального функціонування столиці.
Що може змінитися у вересні
Якщо уряд ухвалить підготовлену постанову, Київ та область можуть офіційно отримати статус прифронтових територій уже у вересні. Наразі робота над документом триває. Створена робоча група має визначити остаточні рішення щодо статусу та можливих додаткових пільг для бізнесу.
Одним із практичних напрямків може стати розширення можливостей бронювання працівників. Іншим — допомога підприємствам із відновленням після російських ударів та доступом до додаткових складських приміщень. Для цього можуть використовуватися об’єкти, що перебувають у розпорядженні державних структур.
Таким чином, урядова ініціатива має одразу кілька складових: визначення нового статусу для Києва та Київської області, підтримку підприємств, забезпечення їх необхідною інфраструктурою та створення умов для швидшого відновлення після атак. Однак остаточне рішення ще не ухвалене.
За прогнозом Руслана Горбенка, саме у вересні можна очікувати на завершення цієї роботи та появу урядового рішення. До цього моменту Київ і область залишаються територіями, які зазнають регулярних російських атак, а підприємства продовжують працювати в умовах підвищеної безпекової загрози.
Підготовка постанови свідчить про те, що держава шукає нові механізми для адаптації столиці та Київщини до умов війни. Водночас конкретний перелік заходів підтримки та остаточний формат статусу мають визначити після завершення роботи над документом.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Рада національної безпеки і оборони України затвердила План стійкості Києва, який визначає комплекс заходів для підготовки столиці до осінньо-зимового періоду в умовах постійної загрози російських ударів.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.