До кінця 2020 року 4G буде впроваджений у Київському метро
До кінця 2020 року кияни зможуть користуватись 4G у Київському метрополітені. Система інтернет-зв'язку охопить усі 52 станції, від перонів до ескалаторів.
Усі 52 станції метро Києва з тунелями та ескалаторами будуть покриті 4G до кінця 2020 року.
Таку обіцянку дають мобільні оператори та "Хуавей", пише Економічна правда.
Ще один оператор мобільного зв’язку – "Київстар" - підкреслює, що будівництво закінчать до кінця 2020 року за умови, що керівництво Київської міської державної адміністрації та метро оперативно узгодять прозору процедуру допуску операторів і підрядника до робіт.
"Проєкт складний, він вимагає часу, оскільки задіяні три оператори, підрядник, КМДА і метро. Необхідно врахувати технічні обмеження. Обсяги робіт великі, а для їх виконання є тільки ночі, коли потяги не ходять. Необхідна підтримка КМДА", — підкреслили у "Київстарі".
Як підтверджують у lifecell, будівництво почнеться після підписання спільного договору та отримання доступу для установки обладнання.
За заявами мобільних операторів і підрядника, першими підземними станціями, де з'явиться 4G у грудні 2019 року, стануть кінцеві зупинки трьох гілок метрополітену: "Академмістечко", "Героїв Дніпра" і "Сирець".
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.