Київметробуду - 72 роки: історія успіхів підприємства, яке споруджує метрополітен столиці
16 квітня 1949 року було організоване Управління будівництва метрополітену у Києві, наступником якого є сучасне АТ "Київметробуд". Вітаємо столичних метробудівців з визначною датою!
Сьогодні АТ "Київметробуд" зводить кілька важливих інфраструктурних проєктів для столиці. Зокрема, подовження лінії метро на Виноградар з двома станціями "Мостицька" та "Проспект Правди". А також бере участь у реконструкції Бортницької станції аерації, яка є єдиним комплексом очищення стічних каналізаційних вод у Києві та його містах-супутниках.
Загалом з моменту створення "Київметробуду" колектив підприємства побудував та увів в експлуатацію три лінії столичного метрополітену загальною довжиною 67,6 км з 52 станціями.
Так, 6 листопада 1960 року метробудівці ввели в експлуатацію першу ділянку Київського метрополітену від станції "Вокзальна" до станції "Дніпро" Святошинсько-Броварської лінії довжиною 5,2 км з 5 станціями. У 1970 році розпочато будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії (15,6 км з 12 станціями). У 1982 році колектив метробудівців приступив до зведення Сирецько-Печерської лінії (23,9 км з 16 станціями).
Високі темпи будівництва не були б можливі без науково-технічного супроводження. Так, "Київметробудом" було впроваджено низку прогресивних технологічних процесів та конструктивних рішень, часто вперше в практиці світового та вітчизняного будівництва. Деякі роботи, крім столичних метробудівців, не може робити ніхто в Україні та Східній Європі.
АТ "Київметробуд" здатний розв’язувати інженерні завдання будь-якої складності під час будівництва всього комплексу споруд метрополітену. А також – гірські, залізничні, спеціальні тунелі та багато інших споруд різного призначення.
Так, вперше у нашій країні "Київметробуд" запровадив новий вид підземного будівництва. А саме – освоєння підземних просторів великих розмірів у складних гідрогеологічних умовах та серед щільної міської забудови. Такі об’єкти сьогодні ми можемо побачити у Києві під бульваром Дружби Народів та під площею Слави.
Таким же є побудовані додаткові виходи зі станції "Хрещатик" на вулицю Городецького та Інститутську, другий пересадочний вузол зі станції "Хрещатик" на станцію "Майдан Незалежності", а також другі виходи зі станцій "Лівобережна", "Гідропарк", "Лісова" та "Дарниця". Споруджено станцію глибокого закладення "Золоті ворота" та її вестибюль в умовах щільної багатоповерхової забудови.
Метробудівці у 2001 році провели реконструкцію головної площі країни – Майдану Незалежності в Києві. Під час робіт були застосовані нові технології будівництва, впровадження яких дозволило в стислі терміни виконати будівельно-монтажні роботи.
За свою історію колектив "Київметробуду" створив багато складних споруд. Серед них: гідротехнічні тунелі на каналах Дніпро-Донбас та Дніпро-Інгулець; одноколійний тунель на залізничній лінії Іджеван-Раздан у Вірменії; опускні колодязі та похилі галереї на чотирьох Криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах; підземний комплекс Дністровської ГАЕС та багато іншого.
Вітаємо колектив АТ "Київметробуд" з Днем народження!
Російські війська вночі завдали чергового комбінованого удару по Київській області, внаслідок якого серйозних пошкоджень зазнали складські та логістичні об'єкти.
Кількість постраждалих унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ збільшилася.
У ніч проти 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку на Київ, унаслідок якої загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення.
Рятувальники ліквідовують пожежі у двох районах столиці. Дві людини постраждали. Інформація про наслідки атаки уточнюється.
Унаслідок влучання в житловий будинок загинули батько, мати та їхній син. Російський ракетно-дроновий удар повністю зруйнував їхню оселю, залишивши рідних і сусідів лише серед руїн та болючих спогадів. Трагедія стала одним із найстрашніших епізодів останньої атаки на українську столицю.
У вівторок, 7 липня, у Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок чергової масованої російської атаки на столицю. Про рішення повідомив міський голова Віталій Кличко, наголосивши, що місто вшанує пам'ять усіх жертв одного з найтрагічніших ударів, який забрав життя мирних мешканців і спричинив масштабні руйнування.
У ніч проти 6 липня Росія влаштувала нову повітряну атаку на Україну: ворог застосував 419 засобів повітряного нападу: 68 ракет і 351 БпЛА. Сили ППО знешкодили 363 цілі, зокрема майже 40 ворожих ракет.
Російські війська у ніч проти 6 липня масовано атакували Київщину. Наслідки ворожих ударів зафіксовано щонайменше у трьох районах області: пошкоджено будинки, підприємства, об'єкти цивільної інфраструктури, у Вишневому виникла загроза повторної детонації.
Кількість загиблих внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ на Київ зросла до 11. Постраждали 46 людей.
У столиці запроваджено тимчасові обмеження руху транспорту на кількох вулицях у зв'язку з ліквідацією наслідків масованої атаки РФ.
Російські війська вночі завдали чергового комбінованого удару по Київській області, внаслідок якого серйозних пошкоджень зазнали складські та логістичні об'єкти.
Кількість постраждалих унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ збільшилася.
У ніч проти 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку на Київ, унаслідок якої загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення.
Рятувальники ліквідовують пожежі у двох районах столиці. Дві людини постраждали. Інформація про наслідки атаки уточнюється.