КМДА за допомогою правозахисників планує навести лад зі стихійними поселеннями ромів
6 листопада в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася пресконференція на тему «Стихійні ромські поселення: чим може допомогти влада».
Представник Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко розповів журналістам про те, як відбувається діалог правозахисників із міською владою щодо стихійних ромських поселень.
За його словами, наразі відбулося дві зустрічі в з представниками різних департаментів КМДА – у березні та у квітні поточного року. Під час цих зустрічей учасники виявили ризиковані моменти, про які треба дискутувати, аби зрозуміти суть міграційних процесів ромів.
«Від самого початку відповідь була, що КМДА може лише надавати невідкладну допомогу. Ми ж пропонували працювати над цим питанням більше – надавати освітні послуги для дітей, соціальні послуги, оскільки там є і вагітні, і молоді матері, медичні послуги і створювати звичайні побутові людські умови. Якщо чиновники ще дуже важко погодилися на те, що там потрібен біотуалет і контейнери для сміття, то електрогенератор був приводом, щоб вони вибухнули і сказали: «Це ж не курот, що ж ми для них все маємо робити», – розповів Мартиненко кореспонденту ASPI.
Правозахисник зазначив: наразі від співпраці з КМДА є перші результати. Був підрахований приблизний кошторис витрат та створено можливий алгоритм дій влади у зимовий час, під час сезонних міграцій ромів. Також з’явилося розуміння, що можуть зробити освітяни та соціальні працівники і як чиновникам діяти після того, як стихійне поселення виїде.
«Вони можуть закласти у бюджет необхідні кошти, або зробити запит на ці додаткові кошти, узгодити, яким чином можна укладати угоди з комунальними підприємствами на вивіз сміття та обслуговування територій», – каже Мартиненко ASPI.
Втім, за словами правозахисника, у посадовців не вистачає політичної волі для того щоб затвердити документ, який би зобов’язував в разі надходження запиту від неурядової організації або Національної поліції про ромське поселення, зробити конкретні кроки для контролю їх перебування на зазначеній території.
КиївПозаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
КиївКиїв і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
КиївРосійська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
КиївПісля російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
КиївРосія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
КиївРосійська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
КиївРосія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
КиївРосія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
КиївРосійський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
КиївУ ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
КиївПозаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
КиївКиїв і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
КиївРосійська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
КиївПісля російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.