Проспект Бандери vs проспект Московський: ОАСК вдруге намагається скасувати рішення Київради
Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення КМДА про зміну у 2016 році назви проспекту Московського на проспект Бандери. Ця подія зчинила значний суспільний резонанс – ASPI news публікує деталі конфлікту.
Як відомо, 11 лютого ОАСК частково задовольнив позов ГО "Громадський контроль та порядок", скасувавши ухвалу КМДА від 1 липня 2016 року про перейменування Московського проспекту у проспект Степана Бандери. Окрім того, суд скасував перейменування вулиці Баумана на вулицю Януша Корчака, вулиці Суворова на вулицю М. Омеляновича-Павленка, вулиці Кутузова на вулицю Генерала Алмазова та провулку Кутузова на провулок Євгена Гуцала.
Примітно, що позов ГО "Громадський контроль та порядок", головою якого є голова КСУ з липня 2013 року до лютого 2014 року, який став суддею КСУ за квотою "Партії Регіонів" В'ячеслав Овчаренко, був поданий іще у 2016 році, втім рішення ухвалили тільки зараз.

Зазначимо, що у 2019 році ОАСК вже скасовував рішення Київради щодо перейменування згаданих вулиць, втім, тоді ухвалу вдалося відстояти у Апеляційному суді Києва. В той час позов подавали ГО "Антифашистська правозахисна ліга" (керівник – колишня депутатка від "Партії регіонів Ірина Бережна) і "Європейська правозахисна група"(керівники – Ірина Бережна і її донька Олена). Апеляцію подавав Український інститут національної пам'яті. Наразі відомо, що апеляційну скаргу до нинішньої ухвали Окружного адміністративного суду підготувала КМДА. До її розгляду рішення ОАСК не вступатиме в силу і, ймовірно, буде знову скасовано.
Раніше ASPI news повідомляло, що після рішення ОАСК щодо проспекту Бандери "Нацкорпус" і ВО "Свобода" вимагали ліквідації ОАСК Зеленським. Також повідомлялося, що, на думку колишнього директора Українського інституту національної пам'яті, депутата із "Європейської солідарності" Володимира В'ятровича, ухвалене ОАСК рішення є псевдоюридичним, і крапку у цьому питанні має поставити Верховний суд.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.