У Києві запрацює База пам’яток, де буде впорядкована вся інформація про пам’ятки міста
Інформаційна база пам’яток Києва запрацює вже наступного року.
Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський під час Міжнародного форуму "Майбутнє Києва".
За його словами, проєкт має синхронізувати усю наявну інформацію про пам’ятки культури столиці.
"До цього часу у місті не було повністю зведеної єдиної бази культурної спадщини, яка б надавала інформацію з технічного стану об’єкту, наявності приписів і такого іншого. Зараз ми на фінішній прямій із наповнення цього реєстру і вже у наступному році у повному обсязі представимо її. Це крок назустріч громадськості, яка зможе здійснювати публічний контроль за збереженням таких об’єктів", – повідомив Мондриївський.
База включатиме низку розділів, серед яких: місцезнаходження об’єкту; охоронний номер; категорія об’єкту (пам’ятка історії, ландшафту, мистецтва, містобудування, архітектури тощо); технічний стан; статус об’єкту і форма власності та власник (якщо це приватна власність); судові справи (якщо є) тощо.
Раніше стало відомо про встановлення у польському Кракові пам'ятника Анні Київській. Пам’ятник Анні Київській – Королеві Франції встановили на території Палацу Вєльопольських у Кракові.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.