Україна не може "доїхати" до ЄС: активісти влаштували перфоманс біля Кабміну (Відео, Фото)
У Києві активісти та молодіжні об'єднання влаштували акцію протесту в урядовому кварталі. Організатори перфомансу проголосили вимоги до Кабінету міністрів.
Активісти 6 жовтня біля будівлі Уряду з нагоди саміту Україна–ЄС влаштували акцію-перфоманс під назвою "Поверніть Україну на зелений курс" з вимогами, аби Уряд не тільки давав "зелені" обіцянки, а реально захищав довкілля. За словами організаторів, у держбюджеті-2021 немає запланованих коштів на природоохоронні заходи, а замість чистої та безпечної енергетики влада продовжує підтримувати "брудну" вугільну.
Активісти розгорнули символічні колії, на яких стояв потяг, що символізує Україну, яка прямує до ЄС. Між Україною та Євросоюзом стояли три політики, а саме, Ольга Буславець, Денис Шмигаль та Олег Уруський, яких зобразили активісти в масках. За словами учасників акції, саме вони своїми діями зводять Україну з наміченого курсу.
"Нещодавні дії України суперечать взятим зобов’язанням у рамках Угоди про асоціацію з ЄС та іншим міжнародним угодам, що підриває можливість успішного партнерства з іншими країнами та сталого розвитку України. Зокрема, це стосується екологічної політики, яка попри обіцянки та міжнародні домовленості, ігнорує і кліматичну кризу, і захист довкілля загалом. Україна вкотре проголошує себе "європейською" країною, а на ділі планує будівництво нового блоку Слов’янської ТЕС, відкладає прийняття амбітних кліматичних цілей, а в Держбюджет-2021 закладає 4,5 мільярда гривень у "брудну" вугільну енергетику, і аж нічого - на заходи з енергоефективності та природоохорони", - розповіла ASPI news фахівець з питань енергетичної політики ГО "Екодія" Анна Богушенко.
Фахівець з питань енергетичної політики ГО "Екодія" Євгенія Засядько додала, що відсутня українська екологічна політика заважає інтеграції України з ЄС: "Частина Угоди про асоціацію з ЄС стосується захисту довкілля. Однак запропоновані заходи виконані лише частково, а Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості пропонує ще й відтермінувати їхню імплементацію, виправданням чого стала дороговизна виконання цієї частини для українських підприємств. Негативний вплив цих підприємств на довкілля та здоров’я людей при цьому не враховується.
Також у 2011 році в Україні набула чинності міжнародна угода про заснування Енергетичного Співтовариства, мета якої - розширити енергетичний ринок ЄС на сусідні країні. В рамках цього договору Україна має надавати переваги відновлюваним джерелам енергії та енергоефективності з погляду безпеки енергопостачання, захисту навколишнього середовища. Однак в проєкті Державного бюджету-2021 відсутні кошти на енергоефективність.
Під час пресконференції 11 вересня 2020 року в.о. міністра енергетики Ольга Буславець повідомила про те, що планується розпочати будівництво нового блоку на Слов'янській ТЕС, і що дане питання "включено до Енергетичної стратегії України". Таке рішення цілковито суперечить європейському "зеленому курсу", одна з ключових цілей якого - повна відмова від викопного палива.
Крім цього, у проєкті Держбюджету-2021 вдвічі зменшено фінансування природоохоронних заходів порівняно з 2019 роком. З початком пандемії COVID-19 був переглянутий Держбюджет поточного року, і частина екологічних програм лишилася без фінансування, продовжуючи тенденцію не помічати проблеми охорони навколишнього середовища, у 2021 були виділені мізерні кошти, ставлячи під загрозу реалізацію Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2020-2025 роки. Це в країні, яка займає 4 місце за кількістю смертей від забруднення довкілля".
Власник групи компаній Autostrada Максим Шкіль розповів про ключові етапи реалізації важливого інфраструктурного проєкту – запуск руху транспорту через Подільсько-Воскресенський міст, за винятком вантажного транспорту. Завдяки будівництву з’їзду на Троєщину цей об’єкт отримав новий функціональний потенціал.
Власник групи компаній Autostrada Максим Шкіль розповів про ключові етапи реалізації важливого інфраструктурного проєкту – запуск руху транспорту через Подільсько-Воскресенський міст, за винятком вантажного транспорту. Завдяки будівництву з’їзду на Троєщину цей об’єкт отримав новий функціональний потенціал.
У Києві перейменували ще 29 об’єктів. Відповідні рішення були ухвалені 18 січня під час засідання депутатами Київської міської ради.
Під час ранкової атаки РФ на Київ сили протиповітряної оборони збили понад 60 ракет Х-101/Х555Х-55 та десяток "Кинджалів".
У Києві пролунала серія вибухів сьогодні вранці 2 січня. В місті та області працює ППО.
РФ у ніч з 28 на 29 грудня атакувала Київ кількома десятками ракет різного типу. В небі над столицею силами ППО усі повітряні цілі було знищено, проте, на жаль, у місті є руйнування і потерпілі.
Іван Залізняк в своєму Tелеграм-каналі, поділився спогадами побратима про Андрія Жованика та звернувся до підписників, щодо підписання петиції про перейменування вулиці в Києві на честь Героя.
Зросла кількість постраждалих внаслідок падіння уламків збитих російських ракет на київські будинки. Уточнені дані опублікував міський голова Віталій Кличко.
Український прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив 9 грудня провести засідання Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, щоб дослідити що призвело до термінового ремонту "синьої" гілки столичного метро.
Наразі легендарний боєць спецпідрозділу ЗСУ Іван Залізняк пропонує перейменувати вулицю Білогородську, що знаходиться у Києві на честь героя Тараса Бобанича.
Власник групи компаній Autostrada Максим Шкіль розповів про ключові етапи реалізації важливого інфраструктурного проєкту – запуск руху транспорту через Подільсько-Воскресенський міст, за винятком вантажного транспорту. Завдяки будівництву з’їзду на Троєщину цей об’єкт отримав новий функціональний потенціал.
Власник групи компаній Autostrada Максим Шкіль розповів про ключові етапи реалізації важливого інфраструктурного проєкту – запуск руху транспорту через Подільсько-Воскресенський міст, за винятком вантажного транспорту. Завдяки будівництву з’їзду на Троєщину цей об’єкт отримав новий функціональний потенціал.
У Києві перейменували ще 29 об’єктів. Відповідні рішення були ухвалені 18 січня під час засідання депутатами Київської міської ради.
Під час ранкової атаки РФ на Київ сили протиповітряної оборони збили понад 60 ракет Х-101/Х555Х-55 та десяток "Кинджалів".