В столиці створять єдину сучасну службу крові
Структура здійснюватиме управління Київським міським центром крові, Дорожньою станцією переливання крові Південно-Західної залізниці та 8 відділеннями трансфузіології в міських лікарнях.
Читайте також: У Києві покращилися результати протидії ВІЛ
Мета створення комунального некомерційного підприємства (КНП) – акумулювати кадровий, матеріально-технічний і фінансовий ресурси.
Єдина служба крові здійснюватиме автоматизоване управління процесом заготівлі, переробки та зберігання донорської крові та її компонентів, а також сформує єдиний реєстр донорів крові та її компонентів.
Наразі 38% донорської крові та її компонентів у місті заготовлюються відділеннями трансфузіології міських лікарень, без належних умов, оснащення для стандартизації технологічних процесів, без відповідного контролю технологічних процесів.
Створення КНП «Міський центр крові» дозволить:
- підвищити інфекційну безпеку процесу заготівлі та використання донорської крові;
- зменшити витрати міського бюджету на заробітну плату за рахунок централізованого проведення обстеження крові та її компонентів;
- ефективно використовувати кадри, обладнання, площі;
- прибрати дублювання функцій аналогічних закладів – лабораторія СНІД, бактеріологічна лабораторія, відділ бухгалтерського обліку та технічного персоналу.
За словами заступника голови КМДА Миколи Поворозника, головне завдання КНП – забезпечити централізований контроль якості заготовленої донорської крові та її компонентів за єдиними стандартами.
«Шляхом об’єднання установ і введення централізованого обстеження заготовленої донорської крові частково вирішиться питання кадрового дефіциту, а саме питання нестачі лікарів та середнього медичного персоналу лабораторної служби. Кадровий дефіцит одного закладу буде покритий за рахунок працівників іншого. А введення автоматизованих процесів, впровадження системи штрих-кодування, створення єдиного реєстру донорів забезпечить високу якість донорської крові та її компонентів, а також її інфекційну безпеку», – зазначив Микола Поворозник.
Він зауважив що, рішення про реорганізацію – черговий етап медичної реформи у столиці.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.