Війна проти Кличка - це боротьба з місцевим самоврядуванням, - Черненко
Центральна влада прагне контролювати не тільки мера Києва Віталія Кличка, а й усе місцеве самоврядування. Тому на Банковій просуває антиконституційний закон про столицю.
Війна проти Кличка – це війна проти місцевого самоврядування, яке завдяки децентралізації є альтернативою й закон про столицю є антиконституційним. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив екснардеп Олекандр Черненко.
"Зараз є дуже багато серйозних голосувань, які чекають: по бюджету, по реформі СБУ, цього антиконституційного закону про столицю. Це дуже серйозно, коли ми говоримо, що влада зачищає будь-яку альтернативу в судах, в правоохоронних органах, треба згадати місцеве самоврядування", - зазначив Черненко, додавши, що команда Зеленського хоче урізати права місцевого самоврядування, адже міські голови мають набагато вищий рівень довіри по всій країні.
"Місцеве самоврядування і довіра до нього сьогодні є вищим. Тому закон про столицю – це закон проти місцевого самоврядування. Сьогодні проти Кличка, завтра проти мера того, третього. А є серйозні по довірі персоналії, які мають серйозні повноваження. Тому що те, що сьогодні місцева влада робить по інфраструктурі, про це президент виходить і каже: це наше велике будівництво. Хоча там місцевий бюджет", – наголосив політик.
ASPI news інформувало, що Віталій Кличко закликав депутатів підтримати його звернення щодо недопущення захоплення земель території столиці. Київрада ухвалила відповідну постанову. Також нагадаємо, що мер Києва привітав призначення заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень екс-керівника поліції Києва Андрія Крищенка.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
У ніч на 16 серпня Київ пережив чергову балістичну атаку Росії. Після ударів у столиці падали уламки ракет, спалахнули пожежі, а над окремими районами міста здійнявся густий дим.
Київ пережив чергову нічну атаку російських військ із застосуванням балістичних ракет. У столиці зафіксували влучання на території дитячої лікарні, де удар спричинив появу двох вирв, пошкодження скління та газової труби.
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.