Влада взялася за вирішення однієї з головних екологічних проблем Києва
У Києві розпочинають роботу над проєктом із демеркуризації заводу "Радикал".
Про це під час брифінгу повідомив радник Київського міського голови Максим Бахматов.
За його словами, 24 жовтня Київрада ухвалила рішення про виділення коштів у розмірі 4,3 млн грн на розробку Проєкту демеркуризації промислового майданчика ВАТ "Радикал" на 2019-2020 роки, повідомляє пресслужба КМДА.
"Є величезна екологічна проблема, яка тягнеться з 1951 року. Є завод-банкрут із 1996 року. Є спроби з ним щось зробити: від кримінальних справ до екологічних висновків, починаючи з 2001 року. Це проблема національного масштабу, яка ускладнюється тим, що в Україні немає ані хімічного заводу, ані полігону для утилізації токсичних речовин. Тож питання щодо виділення фінансування для здійснення очисних робіт має вирішуватись на державного рівні", – сказав Бахматов.
Єдине в Україні спеціалізоване підприємство, що здійснює переробку ртутєвмісних відходів – ТОВ "Микитртуть", нині розташовується на тимчасово окупованій території Донецької області.
Окрім того, в Україні практики щодо закриття та утилізації таких підприємств немає.
Начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований розповів, що обсяг ртутєвмісних відходів, які мають бути вилучені та вивезені з території ВАТ "Радикал", становить приблизно 200 тис. тонн, із них 10 тис. тонн сильно насичені ртуттю.
"На щастя, аналіз ртутного забруднення території підприємства, ґрунтів та підземних вод у 2012 році також показав, що протягом 50 років не буде потрапляння ртуті у басейн річки Дніпро. Але динаміка є, і проблему цю місто і країна мають вирішувати", – наголосив Мальований.
Він також додав, що перед узгодженням Проекту демеркуризації інформацію щодо вмісту ртуті необхідно оновити, але провести відповідний аналіз у холодний період часу не є технологічно допустимим (середньодобова температура має становити 8 градусів). Тому оновлення ТЕО та узгодження проекту утилізації відбуватиметься вже у 2020 році.
Після розробки та здійснення Державної експертизи Проєкту демеркуризації буде порушене питання перед Кабміном щодо виділення державного бюджетного фінансування для здійснення очисних робіт території та об’єктів ВАТ "Радикал" або залучення для цього коштів відповідних фондів і програм Європейського союзу.
Довідка.
Завод "Радикал" було введено в експлуатацію в 1951 році. Товариство було монополістом з виробництва деяких видів синтетичних матеріалів, зокрема пінополіуретану, бертолетової солі, гермобутилу, хімічних засобів захисту рослин. У липні 1996 року підприємство зупинили, але з порушенням виводу потужностей з експлуатації. Залишки хімічних речовин не було вивезено з підприємства, що створило складну екологічну ситуацію та загрозу здоров’ю мешканцям міста Києва.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Російський ракетний удар по Києву в ніч на 16 серпня завдав серйозної шкоди одному з відомих книжкових осередків столиці на Почайній. Після атаки частина ринку вигоріла вщент, інші приміщення зазнали пошкоджень, а на місці ще тривала робота рятувальників, які ліквідовували наслідки пожежі.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.