Як ховали священника Лаври, який помер від COVID-19: шокуючі подробиці
На монастирському кладовищі скиту Києво-Печерської Лаври поховали 73-річного архімандрита Нектарія (Коваленка). Чоловік помер від коронавірусу в Олександрівській лікарні Києва.
На людях, які ховали архімандрита, були спеціальні захисні костюми, а труна була закрита і запакована в спеціальний захисний поліетилен. Як повідомляє "Главком", саме поховання відбувалось у закритому режим.
Водночас у Лаврі офіційно не підтверджують спалах коронавірусу та той факт, що архімандрит Нектарій помер від COVID-19. У монастирі повідомили, що священик помер від пневмонії. Однак головний лікар Олександрівської лікарні Людмила Антоненко, де лікувався і помер Нектарій, фактично підтвердила, що священик став жертвою коронавірусу. Лікарі довго намагалися врятувати священика, але коронавірус виявився сильнішим.
Раніше глава синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент (Вечеря) повідомив, що Лавра ще з 5 квітня закрита для відвідувачів, а усі богослужіння проводяться онлайн. 13 квітня ASPI news повідомляло, що Києво-Печерську Лавру через спалах коронавірусу закрили на карантин.
Міністр інфраструктури Микола Калашник озвучив прогноз щодо Південного мосту. У Києві паралельно вже розпочали будівництво нових переправ через Дніпро.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.
Російська армія вночі 1 вересня завдала балістичного удару по Києву. У столиці зафіксували загибель трьох людей, ще п’ятеро отримали поранення. В одному з районів міста після атаки виникла пожежа на території нежитлового сектору.
Після російського удару та масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області пошкоджено близько 300 об’єктів, серед яких понад 200 приватних будинків і 14 багатоповерхівок.
Росія змінила характер дронових ударів по Києву, намагаючись не масованими нальотами, а невеликими хвилями реактивних безпілотників виснажувати українську протиповітряну оборону та населення столиці.
Російська атака на Київ уранці 27 серпня налякала прихильників київського «Динамо» через повідомлення про можливе пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського. Однак президент клубу Ігор Суркіс заявив, що історична арена не постраждала: російський удар припав поблизу стадіону.
Росія завдала по Києву масованого ракетного удару, наслідки якого зафіксували більш ніж на 12 локаціях у трьох районах столиці. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 23 дістали поранення.
Росія в ніч на 20 серпня завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістичних та гіперзвукових ракет «Циркон».
Міністр інфраструктури Микола Калашник озвучив прогноз щодо Південного мосту. У Києві паралельно вже розпочали будівництво нових переправ через Дніпро.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безкоштовного проїзду в наземному транспорті столиці. Також Київ має отримати резервні автобуси на випадок транспортних криз.
Позаштатний радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов описав захист Києва. РЕБ-«купол» мав завадити керуванню реактивними «Шахедами».
Київ і Київська область можуть отримати статус прифронтових територій уже у вересні. За словами народного депутата Руслана Горбенка, уряд близько двох тижнів працює над відповідною постановою, а паралельно розглядаються додаткові заходи підтримки підприємств, які працюють у столиці та області в умовах регулярних російських атак.