Екологи в Криму б'ють на сполох: на території АРК скоро не залишиться жодного озера

Негативна ситуація з водою в Криму розвивається загрозливими темпами. Стало відомо про зникнення на окупованому півострові ще двох озер.

Про це повідомляє видання "Крим. Реалії", яке зазначило, що протягом 2020 року в Криму пересохли не менше 10 озер. Повідомляється, що окупаційна влада на ситуацію з водою в Криму не реагує, не дивлячись на скарги екологів і місцевих активістів.

Так, про одне з озер розповіла кримська екологиня Маргарита Литвиненко. Йдеться про Краснокам'янське озеро, розташоване на висоті 350 метрів над рівнем моря. Озеро живилося підземними джерелами. Однак тепер і воно пересохло.

Раніше в путівниках Кримом Краснокам'янське озеро рекомендувалося туристам як мальовниче місце, з ландшафту якого відкривається вид на гору Аю-Даг. Повідомляється, що до того, як озеро висохло, його водою поливали виноградники "Массандри", розташовані в безпосередній близькості від нього.

Видання зазначило, що саме в цій місцевості вирощують унікальний сорт винограду, з якого виготовляють мускат білий "Червоного каменя". У цього вина, як відомо, є 18 нагород, отриманих на міжнародних виставках.

"Озеру десь потрібно брати воду. Перше джерело води - це опади. Опадів немає. Інший спосіб поповнення води - підземні джерела. Але підземні джерела вичерпалися. Все, і озеро пересохло", - повідомила журналістам екологиня Маргарита Литвиненко.

За її словами, вода в озері зникла тому, що було зроблено безліч свердловин, з яких відкачали величезну кількість води. Маргарита Литвиненко зазначила, що відбувається величезне антропогенне навантаження на цю та інші ділянки Криму, в зв'язку з чим дане озеро пересохло.

Ще одне рожеве озеро Сасик-Сиваш зникло зовсім недавно - у вересні. Водойма розташовувалася між Євпаторією і Саками. Озеро зникло через видобуток піску, вважають кримські екологи.

Голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк підтверджує таку версію: "Багато хто говорить про використання озер у Криму для видобутку піску. І це також може бути суттєвим фактором у тому плані, що коли видобувається пісок, відбувається водозниження". Іншими словами, вода йде в ґрунт.

Заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк повідомив, що зменшення кількості опадів є тим негативним чинником, який впливає на зменшення води. Він нагадав, що останнім часом температура в Криму зростає.

"Якщо опади не випадають, то вода з тих самих озер живить ґрунтові води або ґрунт на прилеглій території. З огляду на те, що температура у нас зростає і відбувається випаровування, то таким чином водний дефіцит зростає, рано чи пізно це призводить до повної втрати води і, відповідно, озер", - повідомив він.

Зараз за критеріями ООН материкова Україна належить до малозабезпечених водою країн світу, констатує Михайло Яцюк.

"Якщо на душу населення припадає менше 1700 м³ води на рік - ця країна є водонезабезпеченою. В Україні цей показник виріс. Він становив до недавнього часу 1000 м, а зараз - 1200 м³, і це тільки тому, що у нас зменшилося населення. В цьому плані, у нас ресурс знижується", - повідомив він.

Повідомляється, що в Криму, відповідно, цей показник ще нижчий. Темпи з пересихання прісних водойм на окупованому півострові сьогодні можуть призвести до повного висихання всіх озер Криму вже через 30 років.

Нагадаємо, раніше заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко повідомив, що до повної деокупації Криму тема подачі води на півострів має бути закритою.Також повідомлялося, що Росія нібито готова забезпечити півострів Крим водою, в силу сформованих там обставин.