Адміністрація Трампа вносить кардинальні зміни до USAID: масові звільнення та згортання програм – Резазаде
Віце-президент Іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що адміністрація Дональда Трампа продовжує кардинальні зміни у сфері зовнішньої допомоги США.
У вівторок Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про масштабні скорочення персоналу, відправивши більшість співробітників у відпустку та розпочавши процедуру відкликання всіх працівників із-за кордону.
У внутрішньому повідомленні у вівторок увечері USAID заявило, що всі співробітники, які були прийняті на роботу безпосередньо, зокрема службовці цивільної та закордонної служби, будуть переведені в оплачувану відпустку з п’ятниці ввечері. Виняток становитимуть лише ті, хто відповідає за критично важливі функції, керівництво та спеціально визначені програми. Це ж повідомлення було розміщене на головній сторінці сайту агентства www.usaid.gov.
Також USAID оголосило про підготовку плану репатріації всіх своїх співробітників, які працюють за кордоном, упродовж 30 днів, за можливим винятком з медичних та інших причин.
Це рішення стало продовженням заходів останніх днів, спрямованих на відсторонення великої частини співробітників агентства, зокрема контрактників, які складають щонайменше половину робочої сили. За словами анонімних джерел у USAID, що побоюються репресій, ці заходи означають, що більшість персоналу буде звільнена, відсторонена або відправлена у відпустку.
Цей крок став черговим ударом по архітектурі зовнішньої допомоги США після повернення Трампа до Білого дому минулого місяця. З моменту інавгурації 20 січня нова адміністрація оголосила масштабне заморожування програм зовнішньої допомоги, що призвело до хаосу в гуманітарному секторі та фінансової кризи для організацій, які залежать від фінансування USAID. Одночасно було звільнено, відправлено у відпустку або усунено від роботи більшість співробітників агентства.
#сша #usaid #трамп #звільнення #зовнішнядопомога #алірезарезазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.