Афганістан розраховує на підтримку нового кандидата у президенти Камали Гарріс - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що афганці розраховують на підтримку Камали Гарріс у питанні повернення військ Сполучених Штатів до Афганістану, адже афганці переживають побоювання, щодо можливого повернення впливу Талібану.
Як зазначає афганський чиновник Надер Надері, афганці хочуть, аби Талібан погодився на мирну угоду. Коли розпочалося президентство Джо Байдена, Надер Надері знав, що новий головнокомандувач був сповнений рішучості вивести американські війська зі своєї країни, але він, як і інші афганці, які боялися повернення репресивного режиму талібів, який був повалений у 2001 році, сподівався, що його союзник Камала Гарріс зможе переконати Байдена залишити деякі війська, поки Талібан не погодиться на мирну угоду.
Хоча Гарріс підтримувала обіцянку Байдена припинити криваву 20-річну військову операцію, вона також була відвертою щодо захисту жінок та дітей після виходу Сполучених Штатів. "Я хочу переконатися, що країна знаходиться на шляху до стабільності, щоб ми захищали здобутки, які були досягнуті для афганських жінок та інших", - сказала Гарріс у 2019 році.
Відхід американських військ став хаотичним і смертельним у серпні 2021 році. "Я сподівався, що президент Байден вислухав Гарріс та інші голоси, які виступали за афганських жінок, проте цього не сталося", - сказав Надері, який був радником тодішнього президента Афганістану Ашрафа Гані.
#афганістан #гарріс #алірезазаде #байден #виведення
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.