Блінкен та Остін розповіли про ризики передчасного припинення вогню в Україні
У спільній статті для The New York Times Держсекретар США Ентоні Блінкен та глава Пентагону Ллойд Остін, які залишають свої посади, закликали не припиняти військову підтримку України й наголосили на загрозах передчасного припинення припинення вогню.
У матеріалі вони перерахували важелі, які слід використати, у тому числі майбутній адміністрації США, аби покласти край війні Путіна і встановити міцний мир, який забезпечить українцям можливість стримувати подальшу російську агресію і захищати свою територію. Блінкен та Остін підкреслили, що Путін зберігає свої імперські амбіції, тому потенційне скорочення допомоги Україні і примус до передчасного припинення вогню просто "дозволять Путіну відпочити, переозброїтися і врешті-решт знову атакувати". "Це був би мир через капітуляцію, який не був би миром взагалі", – заявили Блінкен та Остін.
Вони наголосили, що за такого сценарію Україна буде розчавлена під чоботом Путіна, Європа опиниться під тінню тирана, що прагне відновити розвалену московську імперію, а друзі США в інших країнах можуть зіткнутися з новими ризиками агресії з боку інших автократів.
Крім того, за словами Блінкена та Остіна, США доведеться витрачати більше ресурсів і брати на себе більші ризики, "щоб захиститися не лише від знахабнілого російського лідера, але й від інших автократів і агентів хаосу, які прагнуть зруйнувати систему правил, прав і обов'язків, що зробила покоління американців більш захищеними". "Проведення політики миру через силу є життєво важливим для виживання України та безпеки Америки. Сполучені Штати та їхні союзники і партнери повинні продовжувати підтримувати Україну і зміцнювати її руку на переговорах, які одного дня покладуть край агресивній війні Путіна", – наголосили Блінкен та Остін.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.