Блінкен та Остін розповіли про ризики передчасного припинення вогню в Україні
У спільній статті для The New York Times Держсекретар США Ентоні Блінкен та глава Пентагону Ллойд Остін, які залишають свої посади, закликали не припиняти військову підтримку України й наголосили на загрозах передчасного припинення припинення вогню.
У матеріалі вони перерахували важелі, які слід використати, у тому числі майбутній адміністрації США, аби покласти край війні Путіна і встановити міцний мир, який забезпечить українцям можливість стримувати подальшу російську агресію і захищати свою територію. Блінкен та Остін підкреслили, що Путін зберігає свої імперські амбіції, тому потенційне скорочення допомоги Україні і примус до передчасного припинення вогню просто "дозволять Путіну відпочити, переозброїтися і врешті-решт знову атакувати". "Це був би мир через капітуляцію, який не був би миром взагалі", – заявили Блінкен та Остін.
Вони наголосили, що за такого сценарію Україна буде розчавлена під чоботом Путіна, Європа опиниться під тінню тирана, що прагне відновити розвалену московську імперію, а друзі США в інших країнах можуть зіткнутися з новими ризиками агресії з боку інших автократів.
Крім того, за словами Блінкена та Остіна, США доведеться витрачати більше ресурсів і брати на себе більші ризики, "щоб захиститися не лише від знахабнілого російського лідера, але й від інших автократів і агентів хаосу, які прагнуть зруйнувати систему правил, прав і обов'язків, що зробила покоління американців більш захищеними". "Проведення політики миру через силу є життєво важливим для виживання України та безпеки Америки. Сполучені Штати та їхні союзники і партнери повинні продовжувати підтримувати Україну і зміцнювати її руку на переговорах, які одного дня покладуть край агресивній війні Путіна", – наголосили Блінкен та Остін.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.