Блінкен та Остін розповіли про ризики передчасного припинення вогню в Україні
У спільній статті для The New York Times Держсекретар США Ентоні Блінкен та глава Пентагону Ллойд Остін, які залишають свої посади, закликали не припиняти військову підтримку України й наголосили на загрозах передчасного припинення припинення вогню.
У матеріалі вони перерахували важелі, які слід використати, у тому числі майбутній адміністрації США, аби покласти край війні Путіна і встановити міцний мир, який забезпечить українцям можливість стримувати подальшу російську агресію і захищати свою територію. Блінкен та Остін підкреслили, що Путін зберігає свої імперські амбіції, тому потенційне скорочення допомоги Україні і примус до передчасного припинення вогню просто "дозволять Путіну відпочити, переозброїтися і врешті-решт знову атакувати". "Це був би мир через капітуляцію, який не був би миром взагалі", – заявили Блінкен та Остін.
Вони наголосили, що за такого сценарію Україна буде розчавлена під чоботом Путіна, Європа опиниться під тінню тирана, що прагне відновити розвалену московську імперію, а друзі США в інших країнах можуть зіткнутися з новими ризиками агресії з боку інших автократів.
Крім того, за словами Блінкена та Остіна, США доведеться витрачати більше ресурсів і брати на себе більші ризики, "щоб захиститися не лише від знахабнілого російського лідера, але й від інших автократів і агентів хаосу, які прагнуть зруйнувати систему правил, прав і обов'язків, що зробила покоління американців більш захищеними". "Проведення політики миру через силу є життєво важливим для виживання України та безпеки Америки. Сполучені Штати та їхні союзники і партнери повинні продовжувати підтримувати Україну і зміцнювати її руку на переговорах, які одного дня покладуть край агресивній війні Путіна", – наголосили Блінкен та Остін.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення чисельності збройних сил до рекордного рівня. За документом, армія має зрости на сотні тисяч військовослужбовців, що стане найбільшим розширенням у сучасній історії РФ.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.