Через страйк пілотів Ryanair в Європі скасували 400 авіарейсів
За повідомленням речника німецької профспілки пілотів Vereinigung Cockpit, страйк у Німеччині стартував о 3:01 і триватиме до 2:59 суботи, 11 серпня, передає Deutsche Welle з посиланням на агентство AFP.
Загалом 400 з 2400 європейських рейсів 10 серпня скасовані. Таким чином, страйк порушить плани подорожей понад 55 тисяч пасажирів, з них близько 42 тисяч – у Німеччині. Лоукостер запропонував клієнтам повернення коштів чи перебронювання рейсів на інший час.
Крім того, до страйку також мали намір приєднатися пілоти компанії з Бельгії, Ірландії, Швеції та Нідерландів. У Нідерландах суд дозволив місцевим пілотам авіакомпанії страйкувати. Водночас перевізник виступив з заявою, що "незважаючи на невиправданий страйк" близько двох тисяч рейсів (85 відсотків від усіх запланованих в Європі) будуть виконані в нормальному режимі.
Пілоти страйкують через те, що авіакомпанія не погоджується підняти їм зарплати та поліпшити умови праці. Керівник Vereinigung Cockpit Мартін Лохер (Martin Locher) заявив, що Ryanair відповідальна за ескалацію конфлікту, страйк і скасування рейсів. Лоукостеру неодноразово закидали недостатню оплату праці своїм працівникам, що Ryanair заперечує.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.