Через страйк пілотів Ryanair в Європі скасували 400 авіарейсів
За повідомленням речника німецької профспілки пілотів Vereinigung Cockpit, страйк у Німеччині стартував о 3:01 і триватиме до 2:59 суботи, 11 серпня, передає Deutsche Welle з посиланням на агентство AFP.
Загалом 400 з 2400 європейських рейсів 10 серпня скасовані. Таким чином, страйк порушить плани подорожей понад 55 тисяч пасажирів, з них близько 42 тисяч – у Німеччині. Лоукостер запропонував клієнтам повернення коштів чи перебронювання рейсів на інший час.
Крім того, до страйку також мали намір приєднатися пілоти компанії з Бельгії, Ірландії, Швеції та Нідерландів. У Нідерландах суд дозволив місцевим пілотам авіакомпанії страйкувати. Водночас перевізник виступив з заявою, що "незважаючи на невиправданий страйк" близько двох тисяч рейсів (85 відсотків від усіх запланованих в Європі) будуть виконані в нормальному режимі.
Пілоти страйкують через те, що авіакомпанія не погоджується підняти їм зарплати та поліпшити умови праці. Керівник Vereinigung Cockpit Мартін Лохер (Martin Locher) заявив, що Ryanair відповідальна за ескалацію конфлікту, страйк і скасування рейсів. Лоукостеру неодноразово закидали недостатню оплату праці своїм працівникам, що Ryanair заперечує.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».