Чотири країни Європи слідом за ЄС продовжили санкції проти Росії
Сьогодні, 4 листопада, Чорногорія, Албанія, Норвегія та Україна слідом за Євросоюзом продовжили до 15 березня 2020 року санкції щодо 170 фізичних та 44 юридичних осіб Росії та України.
Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС.
Аналогічне рішення Євросоюзу набуло чинності 12 вересня.
Європейські активи знаходяться в списку людей і компаній заморожені. Також їм обмежений в'їзд в країни ЄС. Лідери Євросоюзу прийняли рішення про продовження обмежувальних заходів за підсумками саміту в Брюсселі, що пройшов 20 червня.
"Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, країна-член Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейської економічної зони Норвегія, а також Україна приєднуються до рішення ЄС. Вони забезпечать відповідність своєї національної політики рішенню Ради ЄС. Європейський союз бере до відома ці зобов'язання і вітає їх", - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, ЄС ввів санкції щодо громадян і юридичних осіб РФ у зв'язку з подіями на Україні в березні 2014 року. Потім дія санкцій неодноразово продовжувалася.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін дедалі більше ризикують опинитися в пастці власних уявлень про світ, що ускладнює ухвалення рішень щодо війни в Україні та міжнародної безпеки.
Європейські союзники України розробляють нову дипломатичну стратегію, покликану залучити президента США Дональда Трампа до спільного плану щодо можливих переговорів із Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.