Данія на фоні заяв Трампа інвестує 2 мільярди доларів в оборону Арктики, включно з Гренландією
Данське Міністерство оборони повідомило, що уряд і провідні політичні партії Данії у понеділок, 27 січня, оголосили про домовленість збільшити інвестиції в оборону в Арктиці та Північній Атлантиці на 14,6 мільярдів данських крон (понад $2 млрд).
Таке повідомило оборонне відомство Данії. Політична угода уряду та парламенту Данії передбачає виділення понад 2 мільярдів доларів на посилення військової присутності насамперед в Арктиці. У межах угоди буде профінансоване розгортання трьох військово-морських суден, двох додаткових дронів дальнього радіусу дії, а також залучення супутників для збору розвідувальних даних у регіоні.
В уряді Данії наголошують, що нові інвестиції в безпеку розроблялись спільно з владою Фарерських островів і Гренландії, яких стосуватиметься розгортання нових військових засобів.
Там також анонсували укладання ще однієї домовленості "з акцентом на посилення стримування і оборони в регіоні". "За оцінками Данської розвідувальної служби, рівень загрози в Арктиці та Північній Атлантиці погіршився. Тому ми повинні значно посилити оборонну присутність у цих регіонах", – прокоментував міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.