Мерц готує новий тиск на Кремль: Німеччина може перекрити Росії фінансові та санкційні лазівки
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Берлін найближчими днями оголосить про відповідь на спробу атаки безпілотником біля аеропорту Лейпциг/Галле.
Німецька влада узгоджує подальші кроки з партнерами по ЄС і НАТО, а серед можливих заходів розглядається посилення тиску на російські фінансові канали, обхід санкцій та доступ РФ до необхідних технологій.
Фрідріх Мерц готує нову відповідь Москві на тлі розслідування інциденту з безпілотниками в Німеччині. Канцлер ФРН повідомив, що уряд уже сформував широке бачення майбутньої реакції та найближчими днями має публічно пояснити свої рішення.
За словами Мерца, німецька сторона координує майбутні кроки з іншими країнами Європейського Союзу та партнерами по НАТО. Тобто Берлін не планує діяти у повній ізоляції від союзників, а прагне сформувати узгоджену відповідь.
Причиною стало розслідування інциденту біля аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня неподалік українського вантажного літака було виявлено безпілотник із вибуховою речовиною. Пізніше німецькі слідчі повідомили про нові знахідки, зокрема інші безпілотники та вибухівку.
Остаточного офіційного висновку щодо замовника операції німецька влада на момент заяви Мерца не оприлюднила. Водночас Росія дедалі частіше фігурує серед можливих підозрюваних у німецьких розслідуваннях.
Саме цей фактор може змінити характер майбутніх обмежень. Якщо йдеться не лише про підтримку російської агресії проти України, а про можливу диверсійну діяльність безпосередньо на території Німеччини, Берлін отримує додаткові підстави розглядати питання вже у площині власної національної безпеки.
Мерц дав зрозуміти, що уряд не збирається залишати інцидент без реакції. Водночас він наголосив на координації з європейськими та північноатлантичними союзниками. «Ми досягли широкого консенсусу в уряді щодо того, як реагувати, і ми чітко це пояснимо найближчими днями», — заявив канцлер в інтерв'ю ARD.
Берлін може бити по санкційних лазівках
Європейський Союз уже запровадив значну кількість обмежень проти Росії. Санкції охоплюють фінансову систему, енергетичний сектор, експорт технологій, окремі банки та судна, які використовуються для транспортування російської нафти.
Тому новий пакет заходів навряд чи обмежиться повторенням уже ухвалених рішень. Найбільший потенціал для посилення тиску залишається там, де Росія продовжує використовувати механізми обходу санкцій.
Одним із можливих напрямів є нові персональні обмеження проти російських представників та компаній, яких можуть пов'язувати з диверсійною діяльністю. Окрему увагу можуть приділити посередникам, через яких російські структури отримують доступ до необхідних товарів та послуг.
Ще одним напрямом може стати посилення контролю за експортом технологій і компонентів. Росія активно використовує ланцюги постачання через треті країни, намагаючись отримувати обладнання, електроніку та інші компоненти, які можуть бути використані у військовому виробництві.
Берлін також може виступити за жорсткіше переслідування європейських компаній та структур, які допомагають обходити санкційні обмеження. Такий підхід дозволив би бити не лише по російських отримувачах продукції, а й по посередниках, що забезпечують функціонування альтернативних каналів постачання.
Ще один потенційний напрям — фінансові канали. Йдеться про обмеження можливостей російського бізнесу отримувати доступ до міжнародних розрахунків, грошей та необхідного обладнання.
Це особливо важливо з огляду на те, що Москва вже адаптувалася до значної частини санкцій. Росія шукає нових партнерів, використовує посередницькі структури та намагається обходити обмеження через треті держави.
У 18-му пакеті санкцій ЄС, зокрема, було знижено цінову стелю на російську нафту з 60 до 47,6 долара за барель. Також були запроваджені обмеження щодо операцій із Nord Stream 1 і Nord Stream 2 та розширена транзакційна заборона щодо російських банків.
Отже, наступний етап тиску може бути спрямований не стільки на створення нових масштабних заборон, скільки на закриття вже наявних можливостей для обходу санкцій.
Для Німеччини це має ще один вимір. Якщо розслідування підтвердить причетність Росії до операції на німецькій території, Берліну важливо продемонструвати, що подібні дії матимуть конкретні наслідки.
Водночас Мерц не зацікавлений у тому, щоб відповідь виглядала виключно як одностороння німецька акція. Саме тому канцлер підкреслює узгодження майбутніх заходів із ЄС та НАТО. «Партнери в Європейському Союзі та НАТО не будуть здивовані», — зазначив Мерц.
Фактично це означає, що Німеччина може виступити одним із головних ініціаторів нового європейського тиску на Росію. Якщо Берліну вдасться переконати партнерів підтримати запропоновані заходи, вони можуть стати частиною ширшого санкційного рішення ЄС.
Мерц має враховувати і внутрішню політику
Майбутня реакція Берліна матиме не лише зовнішньополітичний вимір. У Німеччині у вересні заплановані важливі регіональні вибори, а питання Росії, війни та підтримки України залишається політично чутливим.
Зокрема, 6 вересня мають відбутися вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт, а 20 вересня — вибори до парламенту Берліна та ландтагу Мекленбурга-Передньої Померанії. На попередніх федеральних виборах 2025 року «Альтернатива для Німеччини» показала високі результати в окремих східних землях.
Офіційних підстав стверджувати, що рішення Мерца безпосередньо пов'язане з майбутніми виборами, немає. Однак для федерального уряду важливо продемонструвати здатність реагувати на потенційні загрози безпеці країни.
Надто м'яка реакція може стати приводом для критики уряду з боку політичних опонентів. Водночас надмірно жорсткі санкції також можуть бути використані противниками Мерца як аргумент проти політики підтримки України та подальшого тиску на Росію.
Тому Берліну необхідно одночасно продемонструвати твердість і пояснити власним громадянам, що майбутні заходи спрямовані передусім на захист Німеччини та європейської безпеки.
Саме в цьому контексті санкції можуть стати для уряду Мерца не тільки інструментом зовнішньої політики, а й способом показати виборцям готовність реагувати на гібридні загрози.
Однак ефективність такого тиску залежатиме від того, наскільки послідовно Німеччина та її партнери зможуть перекривати альтернативні канали, через які Росія обходить уже запроваджені обмеження.
Російська економіка вже відчуває тиск
Нові санкції можуть посилити проблеми, які накопичуються в російській економіці. Навіть без додаткових обмежень Москва стикається з дедалі вищою вартістю фінансування державних витрат, проблемами із зовнішніми технологіями та скороченням можливостей отримувати колишні доходи від енергетичного експорту.
У матеріалі зазначається, що Сбербанк у своїх прогнозах очікує значного уповільнення російської економіки. Оцінка зростання ВВП РФ у 2026 році становить близько 0,4%, тоді як дефіцит федерального бюджету може досягти приблизно 7 трильйонів рублів, або 3,1% ВВП.
Це означає, що додатковий санкційний тиск може діяти не як одномоментний удар, а як фактор, що поступово збільшує вартість війни для російської держави.
Особливо болючим для Кремля може стати подальше скорочення енергетичних доходів. Європейські обмеження вже вплинули на прибутки Росії від нафтового експорту, однак Москва продовжує шукати способи компенсувати втрати.
Тому для Заходу дедалі важливішим стає питання не лише про нові санкції, а й про ефективність уже запроваджених обмежень.
Якщо перекривати можливості для обходу санкцій через треті країни, посередників та фінансові структури, російському бізнесу стає складніше отримувати необхідні кошти, технології та обладнання.
У такому випадку новий пакет, який може підтримати Німеччина, буде спрямований на посилення вже наявного економічного тиску.
Для Кремля найбільшою проблемою може стати не окреме рішення Берліна, а накопичувальний ефект від дедалі більшої кількості обмежень. Якщо Росія змушена витрачати більше ресурсів на обходження санкцій, підтримку імпорту та фінансування воєнної економіки, простір для подальшого ведення війни поступово звужується.
Саме тому майбутня відповідь Мерца може мати значення далеко за межами одного інциденту біля німецького аеропорту. Берлін отримує можливість використати ситуацію для посилення тиску на російські структури, які можуть бути пов'язані з диверсійною діяльністю, а також для просування нових обмежень на європейському рівні.
Поки що остаточний пакет заходів Німеччина не оприлюднила. Мерц лише заявив, що рішення вже узгоджене в уряді та буде представлено найближчими днями.
Якщо Берлін справді зосередиться на перекритті фінансових каналів, технологічного імпорту та механізмів обходу санкцій, для Москви це може стати черговим етапом посилення економічного тиску. Водночас масштаб остаточних заходів залежатиме від результатів розслідування інциденту та готовності партнерів Німеччини підтримати її позицію.
Президент США Дональд Трамп пояснив рішення Вашингтона запросити представника Росії на зустріч «Великої двадцятки» в Ешвіллі.
Міністр фінансів США Скотт Бессент зустрівся з главою російського Мінфіну Антоном Сілуановим на полях зустрічі G20 у США. Сторони обговорили можливе врегулювання війни проти України, а американський посадовець просував 28-пунктний мирний план президента Дональда Трампа.
Володимир Путін запевнив прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді, що Росія нібито вже рухається шляхом завершення війни проти України. Таку заяву російський диктатор зробив після того, як індійський прем’єр закликав перейти від нескінченної війни до припинення бойових дій і вирішувати всі проблеми мирним шляхом.
Президент Фінляндії Александр Стубб скептично оцінює сценарій прямого нападу Росії на країни НАТО, попри попередження про можливу агресію Москви найближчими роками.
Голова ЦРУ Джон Реткліфф під час секретного візиту до Москви намагався з'ясувати, чи готова російська сторона повернутися до переговорів щодо завершення війни проти України, а також запропонував провести зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви міг передати російській стороні попередження щодо подальшої ескалації проти України та країн НАТО.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив, що 25 серпня зустрічався в Москві з директором ЦРУ Джоном Реткліффом. Російський розвідник назвав такі контакти звичайною робочою практикою спецслужб і повідомив, що сторони обговорили низку питань, однак конкретного змісту переговорів не розкрив.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбує можливість нападу Росії на країни НАТО. Американський лідер вкотре висловив свою оцінку російської загрози для Північноатлантичного альянсу, фактично давши зрозуміти, що не вважає такий сценарій безпосередньою проблемою для Сполучених Штатів.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час поїздки до Москви намагався донести російському керівництву іншу оцінку перебігу війни проти України — із наголосом на реальному становищі на фронті та невтішних перспективах Росії.
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп пояснив рішення Вашингтона запросити представника Росії на зустріч «Великої двадцятки» в Ешвіллі.
Міністр фінансів США Скотт Бессент зустрівся з главою російського Мінфіну Антоном Сілуановим на полях зустрічі G20 у США. Сторони обговорили можливе врегулювання війни проти України, а американський посадовець просував 28-пунктний мирний план президента Дональда Трампа.
Володимир Путін запевнив прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді, що Росія нібито вже рухається шляхом завершення війни проти України. Таку заяву російський диктатор зробив після того, як індійський прем’єр закликав перейти від нескінченної війни до припинення бойових дій і вирішувати всі проблеми мирним шляхом.
Президент Фінляндії Александр Стубб скептично оцінює сценарій прямого нападу Росії на країни НАТО, попри попередження про можливу агресію Москви найближчими роками.