Держдума РФ ратифікувала договори про дружбу та співпрацю з "ЛДНР"
У вівторок, 22 лютого, Державна дума Російської Федерації ратифікувала договори про дружбу та співпрацю з т.зв. "народними республіками". Рішення було ухвалено одноголосно.
Державна дума РФ 400 голосами ратифікувала договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу з т.зв. "ЛНР" та "ДНР". Рішення набирає чинності вже сьогодні.
Депутати проголосували за ратифікацію угод, підписаних у понеділок, 21 лютого, главою Кремля Володимиром Путіним та ватажками "республік" Денисом Пушиліним та Леонідом Пасічником після визнання їхнього "суверенітету". Раніше сьогодні такий же договір ратифікували і "парламенти" "ДНР" та "ЛНР". Договір укладається на 10 років. Його дія автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з договірних сторін не заявить шляхом письмового повідомлення про своє бажання припинити його дію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового періоду.
ASPI news повідомляло, що 21 лютого Володимир Путін визнав незалежність та суверенітет т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Він підписав договори з ватажками бойовиків Денісом Пушиліним та Леонідом Пасічником про дружбу та співпрацю. Сьогодні вранці Голова комітету Держдуми з СНД Калашніков сказав, що "ЛНР" та "ДНР" будуть визнані Росією у межах Донецької та Луганської областей. Також ми писали, що в РФ вважають, що демаркація кордонів – внутрішня справа так званих "ЛДНР". В угодах з Росією про кордони не йдеться.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.