"Донбас не заслуговує такого приниження, Україна не заслуговує такої честі": Сурков – про повернення окупованих територій під контроль Києва
За словами колишнього помічника Путіна, Росія може будувати відносини з Україною лише через "примус до братерства".
Колишній помічник президента Росії Владислав Сурков заявив, що "України немає, є українство" і що "Донбас не заслуговує такого приниження", як повернення до її складу. Він не бачить іншого способу взаємодії з Україною, ніж силовий примус до "братерства".
Про це Сурков заявив в смс-інтерв'ю, опублікованому в середу, 26 лютого, на сайті "Актуальні коментарі".
"України немає. Є українство. Тобто, специфічний розлад умів. Дивним чином доведений до крайніх ступенів захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство. Сумбур замість держави. Борщ, Бандера, бандура є. А нації немає. Брошура "Самостійна Украйна" є, а України немає. Питання тільки в тому, України вже немає або наразі немає?" – зазначив Сурков.
Сам себе колишній помічник президента РФ назвав "укрооптимістом".
"Я, як не дивно, укрооптиміст. Тобто, вважаю, що України немає наразі. Але з часом вона все-таки буде. Хохли хлопці вперті, вони зроблять. Однак, яка саме це буде Україна, в яких межах вона буде існувати та навіть, може бути, скільки буде Україн – питання відкриті. І в рішенні цих питань Росії так чи інакше доведеться брати участь", – вважає Сурков.
За його словами, відносини Росії з Україною ніколи не були простими , навіть коли Україна була в складі Росії.
"Україна для імперської та радянської бюрократії завжди була справою клопіткою. То отаман Полуботок підведе, то западенці до Гітлера переметнуться. Примус силою до братських відносин – єдиний метод, який історично довів ефективність на українському напрямку. Не думаю, що буде винайдено якийсь інший", – резюмував Сурков.
Нагадаємо, що Сурков, який залишив посаду "головного по Україні", заявив, що ніколи не бачив себе в системі Кремля.
Раніше повідомлялось, що президент Росії Володимир Путін підписав указ про звільнення Владислава Суркова з посади помічника президента РФ.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.