Дрони над Білоруссю: Кремль будує бази для нової війни
Forbes повідомляє, що Росія розгортає у Білорусі бази для далекобійних ударних дронів, здатних атакувати цілі на сотні кілометрів. Аналітики вважають, що це не лише загроза Україні, а й сигнал Заходу про готовність Кремля використовувати територію союзника для розширення війни.
Росія готує новий плацдарм у Білорусі: за даними Forbes, Кремль розпочав будівництво баз для далекобійних ударних дронів, які можуть стати інструментом тиску на Україну та Європу. Це рішення свідчить про посилення військової інтеграції двох режимів та прагнення Москви розширити арсенал для атак на критичну інфраструктуру.
Будівництво баз для далекобійних дронів у Білорусі стало черговим доказом того, що Москва прагне перетворити сусідню країну на військовий форпост. За інформацією Forbes, йдеться про інфраструктуру, яка дозволить розміщувати та обслуговувати ударні безпілотники з великим радіусом дії. Це означає, що під загрозою опиняються не лише прикордонні регіони України, а й стратегічні об’єкти в глибині країни.
Аналітики наголошують, що такий крок має кілька цілей. По-перше, він дозволяє Росії розширити географію атак, використовуючи територію Білорусі як стартовий майданчик. По-друге, це демонстрація союзницьких відносин між Москвою та Мінськом, які дедалі більше перетворюються на військову інтеграцію. По-третє, це сигнал Заходу: Кремль готовий використовувати нові інструменти для тиску на Європу, зокрема на енергетичну та транспортну інфраструктуру.
Українські військові експерти зазначають, що розгортання таких баз може ускладнити систему протиповітряної оборони, адже дрони здатні долати значні відстані та атакувати несподівано. Водночас це створює додатковий виклик для НАТО, адже використання території Білорусі фактично розширює фронт війни.
Таким чином, будівництво баз для далекобійних дронів у Білорусі є не лише військовим проєктом, а й політичним сигналом: Москва готується до довготривалої конфронтації, використовуючи союзників як інструмент для посилення тиску на Україну та Захід.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.