Джо Байден та Дональд Трамп зіткнуться на перших президентських дебатах 2024 року вже цього четверга - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде повідомив, що перші президентські дебати 2024 року відбудуться 27 червня о 21:00, модераторами дебатів виступатимуть ведучі Джейк Таппер та Дана Баш.
Це будуть найперші телевізійні дебати в історії Сполучених Штатів, а наступного разу політичні суперники запланували вийти на сцену дебатів 10 вересня, в поєдинку, організованому ABC.
Основною метою Комісії з президентських дебатів є забезпечення того, щоб дебати на загальних виборах проводилися кожні чотири роки між провідними кандидатами в президенти та віце-президенти, проте за даними комісії, після дебатів Кеннеді-Ніксона в 1960 році не було жодних дебатів у 1964, 1968 та 1972 роках.
Щоб претендувати на перші президентські дебати цього виборчого циклу, кандидати повинні відповідати наступним вимогам:
1. Мати конституційне право обіймати президентську посаду.
2. Подати офіційну заяву про кандидатуру до Федеральної виборчої комісії.
3. Ім'я має з'явитися на достатній кількості бюлетенів штатів, щоб досягти порогу 270 виборчих голосів.
4. Кандидат має прийняти правила та формат дебатів.
5. Кандидат має отримати принаймні 15% у чотирьох окремих національних опитуваннях зареєстрованих або ймовірних виборців, які відповідають стандартам CNN для звітності, таких як спонсоровані CNN, ABC News, CBS News та Fox News.
Президентські дебати США є одними з найбільш обговорюваних телевізійних подій у країні, наприклад у 2020 році понад 73 мільйони людей переглянули перші дебати Трампа-Байдена, що робить її третьою за величиною аудиторією дебатів за всю їх історію.
#алірезазаде #дебати #сша #байден #трамп
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.