Джуліан Ассанж арештований британськими копами в посольстві Еквадору (відео)
Джуліана Ассанжа, засновника скандального ресурсу WikiLeaks, заарештували у Великій Британії.
Про це повідомила поліція Сполученого Королівства.
Арешт був проведений у Лондоні. Як повідомляється, поліцейських запросили до посольства Еквадору, де Ассанж перебував після того, як Еквадор ухвалив рішення відкликати його політичний притулок.
У поліції заявили, що Джуліан Ассанж постане перед судом як можна "швидше".
Відомо, що у 2018 році лондонський суд залишив в силі ордер на арешт засновника сайту Wikileaks. Сторона захисту просила його скасувати, оскільки Ассанжа більше не розшукувала для допиту влада Швеції.
Британський суд санкціонував арешт після того, як Ассанж порушив умови звільнення під заставу в 2012 році. Засновник Wikileaks намагався уникнути екстрадиції до Швеції, де проти нього порушили кримінальну справу про згвалтування та сексуальні домагання. Понад шість років він ховався в еквадорському посольстві в Лондоні.
У 2017 році Ассанж отримав громадянство Еквадору, але влада Великої Британії відмовилася надати йому дипломатичний статус, щоб покинути країну. У травні 2017 року справу Ассанжа в Швеції закрили. Однак британська поліція обіцяла затримати його за порушення місцевих законів, якщо він покине територію посольства.
Раніше повідомлялося, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення просить суд анулювати ліцензію телеканалу "Наш", який належить позафракційному депутату і екс-кандидату в президенти Євгену Мураєву.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.