Екстрадиція Фірташа до США може затягнутися на невизначений час, - ЗМІ
Представник Земельного суду Відня у кримінальних справах повідомив американському виданню, що екстрадиція Дмитра Фірташа в США може тривати довше, ніж очікувалося.
Про це повідомляє Голос Свободи з посиланням на судовий орган у Відні.
"Станом на зараз немає дати екстрадиції. Обвинувачений звернувся щодо відновлення справи і подав безліч документів. За австрійським процесуальним кодексом, можна давати дозвіл на повторне відкриття справи, що і було зроблено. Не дивлячись на масив інформації і нових доказів, які додали до справи, буде потрібно якийсь час для оцінки запиту на повторне відкриття. Втім, рішення суду знову може бути предметом оскарження. Тому навіть після того, як судді ухвалять рішення у новій відкритій справі, я не думаю, що вона буде завершена", - повідомила прессекретарка суду Крістіна Зальцборн.
На уточнююче запитання журналіста, скільки часу може зайняти весь процес, секретар суду відповіла: "Думаю, розгляд справи затягнеться довше осені. Все залежить від часу процедури повторного відкриття справи".
Раніше повідомлялося, що міністр юстиції Австрії Клеменс Яблонер дозволив екстрадицію Дмитра Фірташа в США. Поки що Фірташ залишається у Відні.
Рішення було ухвалено після консультацій з Міністерством закордонних справ країни з урахуванням інтересів і міжнародних правових зобов'язань Австрії.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.