Forbes назвав найоплачуваніших письменників світу
Журнал Forbes оприлюднив список найбільш високооплачуваних письменників 2019 року.
Автори рейтингу враховували не лише дохід від продажу книжок, а й надходження з інших джерел - продаж прав на екранізації, вистави, тематичні парки тощо, повідомляє BBC Україна.
На першій сходинці британська письменниця Джоан Роулінг, яка заробила 92 мільйони доларів.
На другому місці американський письменник Джеймс Паттерсон, статки якого за минулий рік збільшилися на 70 мільйонів доларів. Паттерсон продав понад 5,5 мільйона примірників книги "President is Missing", яку написав у співавторстві з Біллом Клінтоном. Паттерсон вважається найбагатшим письменником США. Минулого року його статки оцінювали у 800 мільйонів доларів.
Також у трійці лідерів - експерша леді США Мішель Обама, яка за рік заробила близько 36 мільйонів. Її мемуари "Becoming. Моя історія" продали тиражем у понад 10 мільйонів примірників.
Окрім них, до списку найоплачуваніших також потрапив, зокрема, Джеймс Кінні, автор популярної серії дитячих книг "Щоденник слабака". Його річний дохід склав близько 20 мільйонів доларів.
Стівен Кінг, який минулого року посідав третє місце в рейтингу, цьогоріч опустився на п'яту сходинку з доходом у 17 мільйонів доларів - на 10 мільйонів менше, ніж у 2018-му.
Раніше повідомлялося, що у Канаді знайдена нацистська книга з планами Гітлера про Голокост в Північній Америці.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.