Фукс розповів про паралелі учених між ожирінням міністрів і корупцією в пострадянських країнах
Павло Фукс розповів, що чиновники, які займають топ-посади, набирають вагу неспроста. Особливо, якщо йдеться про пострадянські держави.
Відомий український бізнесмен і меценат Павло Фукс розповів у своєму Телеграм-каналі, що Павло Блаватський, співробітник Університету Монпельє (Франція), встановив закономірність між ступенем ожиріння міністрів і зростанням корупції в країнах колишнього СРСР. Вчений зібрав 299 фронтальних зображень осіб урядів 2017 року з 15 пострадянських держав, включаючи українську - під керівництвом Володимира Гройсмана. Для обчислення індексу маси тіла міністра за його фото, Блаватський використовував алгоритм комп'ютерного зору. Як виявилося, середній індекс маси тіла міністрів корелює з відомими показниками корупції - Індексом сприйняття корупції Transparency International, Worldwide Governance Indicators Всесвітнього Банку, а також Index of Public Integrity. Тобто в країнах, в яких працюють міністри із зайвою вагою, - рівень корупції вище.
Раніше повідомлялося, що бізнесмен Павло Фукс навів цікавий аналіз рейтингу найдорожчих брендів світу за версією Forbes. ASPI news розповідало про поради Фукса, чий досвід адаптувати Україні при виході з карантину.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».