Гаазький трибунал назвав дату оголошення вироку у справі по збиттю Боїнгу рейсу MH17
Окружний суд Гааги призначив попередню дату винесення рішення у справі збиття малайзійського лайнера MH17 над Донбасом у 2014 році. Це - 17 листопада 2022 року.
Про це повідомила пресслужба суду. Відзначається, що оголошення вердикту займе півдня і, ймовірно, продовжиться у другій половині дня.
Будь-які зміни у кримінальному процесі можуть призвести до зміни попередньої дати оголошення рішення, уточнили в суді. У катастрофі літака Malaysia Airlines 17 липня 2014 року на сході України загинули всі 298 осіб, які перебували на борту, у тому числі 196 громадян Нідерландів.
Суд у справі розпочався 9 березня 2020 року після того, як міжнародна слідча група JIT збирала докази протягом років. Зрештою обвинувачення висунули чотирьом підозрюваним, трьом росіянам і одному українцю: Ігорю Гіркіну, Сергію Дубинському, Олегу Пулатову та Леоніду Харченку.
Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий з зенітно-ракетного комплексу "Бук", який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. Прокуратура просить покарати довічним позбавленням волі усіх чотирьох обвинувачених.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.