Гаазький трибунал назвав дату оголошення вироку у справі по збиттю Боїнгу рейсу MH17
Окружний суд Гааги призначив попередню дату винесення рішення у справі збиття малайзійського лайнера MH17 над Донбасом у 2014 році. Це - 17 листопада 2022 року.
Про це повідомила пресслужба суду. Відзначається, що оголошення вердикту займе півдня і, ймовірно, продовжиться у другій половині дня.
Будь-які зміни у кримінальному процесі можуть призвести до зміни попередньої дати оголошення рішення, уточнили в суді. У катастрофі літака Malaysia Airlines 17 липня 2014 року на сході України загинули всі 298 осіб, які перебували на борту, у тому числі 196 громадян Нідерландів.
Суд у справі розпочався 9 березня 2020 року після того, як міжнародна слідча група JIT збирала докази протягом років. Зрештою обвинувачення висунули чотирьом підозрюваним, трьом росіянам і одному українцю: Ігорю Гіркіну, Сергію Дубинському, Олегу Пулатову та Леоніду Харченку.
Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий з зенітно-ракетного комплексу "Бук", який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. Прокуратура просить покарати довічним позбавленням волі усіх чотирьох обвинувачених.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Росія на переговорах із ЄС у Кишиневі висунула вимогу щодо складу посередників, фактично намагаючись заблокувати участь окремих європейських дипломатів.
Американські психіатри заявили, що поведінка Дональда Трампа може свідчити про психічні розлади, які становлять загрозу для його здатності керувати державою. Експерти наголошують, що його агресивні висловлювання, схильність до маніпуляцій та відсутність емпатії можуть бути ознаками серйозних патологій.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.