Іран передумав відправляти "чорні скриньки" збитого літака МАУ в Україну, – AP
"Бортові самописці з українського Боїнга перебувають в руках Ірану, і ми не плануємо їх відправляти".
Глава комісії з розслідування авіаційних подій Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резаіфар в неділю, 19 січня, заявив про відмову від планів відправити реєстратори польоту зі збитого літака МАУ за кордон для аналізу. Про це він повідомив на наступний день після того, як сказав, що їх відправлять до Києва, повідомляє Associated Press.
За словами Резаіфара, "бортові самописці з українського Боїнга знаходяться в руках Ірану, і ми не плануємо їх відправляти".
При цьому Резаіфар сказав, що Іран працює над відновленням даних і записів в кабіні, і що він міг би відправити бортові самописці до України чи Франції.
"Але поки ми не ухвалили рішення", – заявив іранський чиновник.
Нагадаємо, що сьогодні, 19 січня, Іран виконав свою обіцянку і доставив тіла українських жертв на батьківщину.
Тіла загиблих в результаті атаки на літак МАУ в Ірані українців доставили в Украіну. В аеропорту "Бориспіль" була організована церемонія прощання із загиблими в авіакатастрофі.
Також повідомлялося, що президент Ірану Хасан Роухані попросив вибачення за те, що офіційний Тегеран так довго не робив оголошення, що ВС республіки помилково збили український літак. Про це він сказав в ефірі іранського телебачення в середу, 15 січня.
Він також зажадав від ЗС Ірану надати більше інформації про катастрофу українського літака.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.