Ізраїль змінює стратегію в Газі: виникла загроза довготривалої окупації – Резазаде
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив про нову фазу бойових дій у Секторі Газа, яка передбачає не лише розширення операцій проти ХАМАС, а й довготривалу військову присутність Ізраїлю в окремих районах анклаву.
Як повідомив перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт з питань безпеки Алі Реза Резазаде, йдеться про серйозну зміну політичного вектору, яка може перетворити тимчасову операцію на фактичну окупацію.
«Ідея “стерильних зон” з контролем Ізраїлю, примусового переселення палестинського населення й розміщення гуманітарних хабів під охороною американських підрядників — це не контртерористична операція, а пряма загроза міжнародному праву», — зазначає Резазаде.
За новим планом, який одноголосно затвердив уряд Ізраїлю в неділю, військові розпочнуть поетапне входження в північні та південні райони Сектору Газа, закріплюючись там надовго. Водночас планується створення контрольованих гуманітарних “центрів”, де допомогу зможуть отримувати лише ті, хто пройде перевірку ізраїльських служб. З початку березня Ізраїль повністю заборонив ввезення гуманітарної допомоги до Гази, що вже призвело до передголодного стану, за даними ООН.
Резазаде підкреслює, що нова стратегія Нетаньягу свідомо затягує війну: «Це курс не на деескалацію, а на системне витіснення мирного населення, підготовку до реінтеграції території без її населення».
Прискорене впровадження плану, за даними ізраїльських посадовців, пов’язане з візитом президента США Дональда Трампа до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ, який розпочнеться 13 травня. Візит вважають «вікном можливостей» для погодження 50-денного перемир’я й обміну заручниками. Проте ХАМАС відкинув цю пропозицію без гарантій остаточного виведення ізраїльських військ і завершення війни. Ізраїль ці умови не прийняв.
Нетаньягу вже оголосив, що армія більше не виводитиме війська після зачисток, як це було раніше. «Ми не відходимо. Це більше не наша тактика», — заявив він у відеозверненні.
Алі Реза Резазаде застерігає: «Фактична окупація території з 2 мільйонами мешканців — це катастрофа для Ізраїлю. Це не лише руйнування міжнародного іміджу, а й потенційна економічна катастрофа й стратегічне виснаження армії».
Наразі в Ізраїлі розгорілася дискусія — чи справді уряд веде країну до прямого управління Газою. Це — давня мета правих радикалів в уряді, які прагнуть відновити єврейські поселення й вигнати палестинців за межі анклаву.
#газа #ізраїль #нетаньягу #алірезарезазаде #хамас #окупаціягази #війнанаблизькомусході #ізраїльськаармія #палестина #дональдтрамп #гуманітарнакриза #близькийсхід #перемирʼя #гуманітарназагроза #цивільненаселення #міжнароднеправо
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.