Ізраїль змінює стратегію в Газі: загроза довготривалої окупації — оцінка Алі Реза Резазаде
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив про нову фазу бойових дій у Секторі Газа, яка передбачає не лише розширення операцій проти ХАМАС, а й довготривалу військову присутність Ізраїлю в окремих районах анклаву.
Як повідомив перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт з питань безпеки Алі Реза Резазаде, йдеться про серйозну зміну політичного вектору, яка може перетворити тимчасову операцію на фактичну окупацію.
«Ідея “стерильних зон” з контролем Ізраїлю, примусового переселення палестинського населення й розміщення гуманітарних хабів під охороною американських підрядників — це не контртерористична операція, а пряма загроза міжнародному праву», — зазначає Резазаде.
За новим планом, який одноголосно затвердив уряд Ізраїлю в неділю, військові розпочнуть поетапне входження в північні та південні райони Сектору Газа, закріплюючись там надовго. Водночас планується створення контрольованих гуманітарних “центрів”, де допомогу зможуть отримувати лише ті, хто пройде перевірку ізраїльських служб. З початку березня Ізраїль повністю заборонив ввезення гуманітарної допомоги до Гази, що вже призвело до передголодного стану, за даними ООН.
Резазаде підкреслює, що нова стратегія Нетаньягу свідомо затягує війну: «Це курс не на деескалацію, а на системне витіснення мирного населення, підготовку до реінтеграції території без її населення».
Прискорене впровадження плану, за даними ізраїльських посадовців, пов’язане з візитом президента США Дональда Трампа до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ, який розпочнеться 13 травня. Візит вважають «вікном можливостей» для погодження 50-денного перемир’я й обміну заручниками. Проте ХАМАС відкинув цю пропозицію без гарантій остаточного виведення ізраїльських військ і завершення війни. Ізраїль ці умови не прийняв.
Нетаньягу вже оголосив, що армія більше не виводитиме війська після зачисток, як це було раніше. «Ми не відходимо. Це більше не наша тактика», — заявив він у відеозверненні.
Алі Реза Резазаде застерігає: «Фактична окупація території з 2 мільйонами мешканців — це катастрофа для Ізраїлю. Це не лише руйнування міжнародного іміджу, а й потенційна економічна катастрофа й стратегічне виснаження армії».
Наразі в Ізраїлі розгорілася дискусія — чи справді уряд веде країну до прямого управління Газою. Це — давня мета правих радикалів в уряді, які прагнуть відновити єврейські поселення й вигнати палестинців за межі анклаву.
#газа #ізраїль #нетаньягу #алірезарезазаде #хамас #окупаціягази #війнанаблизькомусході #ізраїльськаармія #палестина #дональдтрамп #гуманітарнакриза #близькийсхід #перемирʼя #гуманітарназагроза #цивільненаселення #міжнароднеправо
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.