Хто такий Тім Волз, який став кандидатом у віцепрезиденти США від Камали Гарріс
Губернатор Міннесоти Тім Волз був обраний напарником Камали Гарріс на виборах президента США. В разі перемоги він стане віце-президентом. Видання The Wall Street Journal розповіло, ким є ця людина, мало відома широкому загалу.
Народжений у 1964 році, Волз виріс у маленькому містечку в штаті Небраска (центр США). У 17 років пішов у Національну гвардію США. Після закінчення в 1989 році державного коледжу Волз провів рік, викладаючи в Китаї, перш ніж повернутись на повний робочий день до Національної гвардії.
Зрештою він осів у штаті Міннесота (північ центральних США), де викладав соціальні науки, тренував футбольну команду середньої школи та виховував двох дітей разом зі своєю дружиною. Він також продовжив роботу в Національній гвардії, де спеціалізувався на польовій артилерії, хоча ніколи не брав участі у бойових діях. Після 24 років служби в Національній гвардії він пішов у відставку в чині старшого сержанта.
У 2007 році Волз був обраний до Конгресу від одного з найбільш консервативних округів штату, де населення традиційно голосувало за республіканців. Перемога демократа там стала своєрідною сенсацією. Однак Волз усе одно провадив типово "ліву" демократичну політику, наприклад, підтримував загальне безкоштовне шкільне харчування для учнів, право голосу для колишніх ув’язнених, водійські права для мігрантів, які нелегально перетнули кордон, і рекреаційну марихуану. Він таакож підписав закон, який зробив аборти "фундаментальним правом".
Після 12 років роботи Конгресі Тім Волз вперше переміг на виборах губернатора штату Міннесота у 2018 році. Зараз обіймає цю посаду вже вдруге. Вважається, що Волз є досить популярним серед мешканців сільської Америки, де традиційно сильні позиції республіканців, зокрема і Трампа.
Найбільшим викликом для Волза за час його губернаторства стало вбивство чорношкірого чоловіка Джорджа Флойда працівниками поліції в 2020 році. Це сталося у Міннеаполісі – найбільшому місті Міннесоти, якою керує Волз. Тоді усі звернули увагу, що Волз не поспішав кинути сили Національної гвардії Міннесоти на придушення народних бунтів, які спалахнули після цього вбивства.
Його обережність кваліфікували по-різному – і як нерішучість в момент кризи, і як правильну реакцію на ситуацію, коли його електорат опинився по обидва боки протистояння.
Блойс Олсон, видавець інформаційного бюлетеня про політику Міннесоти, який знає Волза з 2006 року, сказав, що губернатор може бути тонким, коли його критикують, і виявився більш ліберальним, ніж багато хто очікував. На думку Олсона, Волз може бути "дуже хитрим" у тому, як він орієнтується в політиці та конкурентах, але при цьому має посмішку на обличчі.
Неназваний впливовий представник Демократичної партії на умовах анонімності сказав CNN, що Волз йому нагадує багатьох тих виборців, яких на свій бік переманив Дональд Трамп.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.