Китайці профінансують будівництво на Уралі найбільшого християнського храму в світі (Фото, Відео)
Собор Софії Премудрості Божої буде 77 метрів у висоту. Висота центрального купола складе 22 метри при діаметрі в 33 метра.
Найбільший християнський храм у світі може бути побудований на Уралі. Про це повідомляє портал Znak.com.

За його інформацією, собор, розрахований на одночасне перебування 37 тис. людей, планують звести на території Середньоуральського жіночого монастиря ікони Божої Матері "Спорительниця хлібів", яку підтримує схіігумен Сергій (Микола Романов).
За інформацією видання, проект схвалив схиархимандрит Ілій (Олексій Ноздрин), який вважається духовним наставником патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
Планується, що собор Софії Премудрості Божої буде 77 метрів у висоту. Висота центрального купола складе 22 метри при діаметрі в 33 метра.
Свердловський підприємець, знайомий з отцем Сергієм, але який побажав залишитися неназваним, уточнив, що проект майбутнього собору почали обговорювати ще в 2018 році. Він розповів, що співфінансувати проект майбутнього собору будуть китайці.
"Обряд хрещення там будуть мало не щодня проходити до тисячі громадян КНР. Я сприймаю все, що відбувається як елемент їхньої експансії, подібний до того, як це відбувається на Далекому Сході і в Казахстані", – заявив співрозмовник.
Як зазначається на офіційній сторінці Центру з досліджень Місяця і космічних програм Національного космічного управління КНР, апарат вийшов із сплячого режиму, а через деякий час активізувався і автоматичний посадочний модуль "Чан'е-4".
Також повідомлялося, що в Датуні, китайському місті в провінції Шань Сі, була побудована незвичайна геліостанція. Її контури створюють зображення найбільш шанованої тварини Піднебесної – панди.
Геліостанція названа Panda Green Energy. Її потужність перевищує 50 МВт. Цього достатньо для живлення понад 8000 домогосподарств.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.