Китайці профінансують будівництво на Уралі найбільшого християнського храму в світі (Фото, Відео)
Собор Софії Премудрості Божої буде 77 метрів у висоту. Висота центрального купола складе 22 метри при діаметрі в 33 метра.
Найбільший християнський храм у світі може бути побудований на Уралі. Про це повідомляє портал Znak.com.

За його інформацією, собор, розрахований на одночасне перебування 37 тис. людей, планують звести на території Середньоуральського жіночого монастиря ікони Божої Матері "Спорительниця хлібів", яку підтримує схіігумен Сергій (Микола Романов).
За інформацією видання, проект схвалив схиархимандрит Ілій (Олексій Ноздрин), який вважається духовним наставником патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
Планується, що собор Софії Премудрості Божої буде 77 метрів у висоту. Висота центрального купола складе 22 метри при діаметрі в 33 метра.
Свердловський підприємець, знайомий з отцем Сергієм, але який побажав залишитися неназваним, уточнив, що проект майбутнього собору почали обговорювати ще в 2018 році. Він розповів, що співфінансувати проект майбутнього собору будуть китайці.
"Обряд хрещення там будуть мало не щодня проходити до тисячі громадян КНР. Я сприймаю все, що відбувається як елемент їхньої експансії, подібний до того, як це відбувається на Далекому Сході і в Казахстані", – заявив співрозмовник.
Як зазначається на офіційній сторінці Центру з досліджень Місяця і космічних програм Національного космічного управління КНР, апарат вийшов із сплячого режиму, а через деякий час активізувався і автоматичний посадочний модуль "Чан'е-4".
Також повідомлялося, що в Датуні, китайському місті в провінції Шань Сі, була побудована незвичайна геліостанція. Її контури створюють зображення найбільш шанованої тварини Піднебесної – панди.
Геліостанція названа Panda Green Energy. Її потужність перевищує 50 МВт. Цього достатньо для живлення понад 8000 домогосподарств.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.