Колишнього президента Франції Ніколя Саркозі підозрюють в корупції
Ніколя Саркозі постане перед судом 5 жовтня 2020 року.
Судовий процес над екс-президентом Франції Ніколя Саркозі у справі про корупцію розпочнеться 5 жовтня 2020 року. Про це повідомляє DW.
Процес триватиме три тижні. 64-річний Саркозі і його адвокат звинувачуються в корупції, хабарах і тиску в спробі отримати секретну судову інформацію по справі, яке з тих пір було припинено.
Саркозі був президентом Франції з 2007 по 2012 рік. Після програшу Франсуа Олланду, він зіткнувся з цілою низкою звинувачень, які відкидає. У жовтні 2019 року суд ухвалив почати слухання у справі про незаконне фінансування президентської кампанії Саркозі 2012 року.
Слідчі кажуть, що він витратив в два рази більше встановленого ліміту і використовував підроблені рахунки. За цим звинуваченням Саркозі може отримати до року тюремного ув'язнення і штраф.
Крім того, ще одне звинувачення стосується фінансування передвиборної кампанії 2007 року, коли Саркозі виграв. В цьому випадку його підозрюють в одержання незаконних коштів від режиму колишнього лівійського диктатора Муамара Каддафі.
Вайнштейну пред'являють п'ять звинувачень, які він заперечує. Загалом прокурори розглянуть вісім випадків можливого сексуального насильства з боку продюсера.
Входячи в зал судових засідань, Вайнштейн використав спеціальні ходунки, необхідні йому, за словами адвокатів, після операції на спині.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відповів на запитання щодо участі Володимира Путіна у саміті G20, який цього року відбудеться в американському Маямі.
Колумніст британського видання The Telegraph заявив, що міф про «непереможного Путіна» руйнується на очах.
Історія конфліктів між світовими лідерами та Папами Римськими завжди була драматичною і символічною. Від Наполеона до Гітлера, від Дональда Трампа до сучасних політиків – кожен намагався кинути виклик авторитету Ватикану, але наслідки таких протистоянь завжди виходили далеко за межі церковних стін.
Адміністрація Дональда Трампа продовжила дію винятку із санкцій проти Росії, дозволивши продаж її нафти ще на 30 днів.
Російський пропагандист Володимир Соловйов дозволив собі грубі образи на адресу прем’єрки Італії Джорджії Мелоні, що викликало різку реакцію в самій Італії.
Рейтинг підтримки Дональда Трампа впав до найнижчої позначки за весь його другий термін. Соціологічні опитування показали різке падіння довіри серед американців, що стало сигналом про серйозну кризу в його політичному іміджі.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що світові не варто просто сподіватися на повернення Сполучених Штатів до «норми».
Росія намагається знайти в Європейському Союзі нового «Орбана» – політика, здатного блокувати рішення Брюсселя та підігравати Кремлю. Про це пише The Washington Post, зазначаючи, що Москва активно придивляється до окремих лідерів у Центральній та Південній Європі, які демонструють скепсис щодо санкцій та військової допомоги Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що не вірить у вихід США з Альянсу, попри різкі заяви Дональда Трампа. Він наголосив, що американська «ядерна парасолька» залишається головною гарантією безпеки Європи, а ЄС має зміцнювати власну оборонну промисловість.
В Угорщині оголосили остаточні результати парламентських виборів: перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, отримавши понад дві третини голосів і абсолютну більшість у парламенті.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відповів на запитання щодо участі Володимира Путіна у саміті G20, який цього року відбудеться в американському Маямі.
Колумніст британського видання The Telegraph заявив, що міф про «непереможного Путіна» руйнується на очах.
Історія конфліктів між світовими лідерами та Папами Римськими завжди була драматичною і символічною. Від Наполеона до Гітлера, від Дональда Трампа до сучасних політиків – кожен намагався кинути виклик авторитету Ватикану, але наслідки таких протистоянь завжди виходили далеко за межі церковних стін.
Адміністрація Дональда Трампа продовжила дію винятку із санкцій проти Росії, дозволивши продаж її нафти ще на 30 днів.