Колишнього президента Франції Ніколя Саркозі підозрюють в корупції
Ніколя Саркозі постане перед судом 5 жовтня 2020 року.
Судовий процес над екс-президентом Франції Ніколя Саркозі у справі про корупцію розпочнеться 5 жовтня 2020 року. Про це повідомляє DW.
Процес триватиме три тижні. 64-річний Саркозі і його адвокат звинувачуються в корупції, хабарах і тиску в спробі отримати секретну судову інформацію по справі, яке з тих пір було припинено.
Саркозі був президентом Франції з 2007 по 2012 рік. Після програшу Франсуа Олланду, він зіткнувся з цілою низкою звинувачень, які відкидає. У жовтні 2019 року суд ухвалив почати слухання у справі про незаконне фінансування президентської кампанії Саркозі 2012 року.
Слідчі кажуть, що він витратив в два рази більше встановленого ліміту і використовував підроблені рахунки. За цим звинуваченням Саркозі може отримати до року тюремного ув'язнення і штраф.
Крім того, ще одне звинувачення стосується фінансування передвиборної кампанії 2007 року, коли Саркозі виграв. В цьому випадку його підозрюють в одержання незаконних коштів від режиму колишнього лівійського диктатора Муамара Каддафі.
Вайнштейну пред'являють п'ять звинувачень, які він заперечує. Загалом прокурори розглянуть вісім випадків можливого сексуального насильства з боку продюсера.
Входячи в зал судових засідань, Вайнштейн використав спеціальні ходунки, необхідні йому, за словами адвокатів, після операції на спині.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою критикою ксенофобських та антиукраїнських висловлювань, які пролунали від представників польської опозиції, попередивши про небезпеку поширення мови ненависті в суспільстві.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.