Командуючий німецьким флотом Шенбах подав у відставку: подробиці
Увечері в суботу, 22 січня, глава ВМС Німеччини віцеадмірал Кай-Ахім Шенбах подав рапорт про відставку. Напередодні, 21 січня, під час візиту до Індії він висловився щодо конфлікту між Росією та Україною.
Командувач Військово-морським флотом Німеччини, віцеадмірал Кай-Ахім Шенбах подав у відставку після публічних заяв, у яких він засумнівався у поверненні Україні окупованого Росією Криму та перспектив членства в НАТО. Про це інформують іноЗМІ.
Під час візиту до Індії, в Інституті оборонних досліджень та аналізу Манохара Паррікара, Шенбах заявив, що Берлін та Делі потребують допомоги Росії для протистояння з Китаєм. Крім того, командувач заявив, що Крим нібито назавжди втрачений для України. При цьому він назвав нісенітницею розмови про вторгнення російських військ на територію України. Після цього до Міністерства закордонних справ України була викликана посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен, а на офіцера обрушилася лавина критики, тому флотоводцю довелося просити звільнити його від обов'язків інспектора військово-морського флоту. Міністр оборони ФРН Крістіна Ламбрехт та генеральний інспектор Бундесвера Еберхард Цорн прийняли відставку командувача ВМС, який зазначив, що висловив свою особисту думку.
Meine sicherheitspolitischen Äußerungen in einer Talkrunde eines Think Tanks in Indien gaben meine persönliche Meinung für diesen Moment vor Ort wieder. Sie entsprechen in keinster Weise der offiziellen Position des @BMVg_Bundeswehr. #deutschemarine
— chiefdeunavy (@chiefdeunavy) January 22, 2022
ASPI news інформувало, що у разі повномасштабної агресії Росії, втрати росіян будуть набагато більшими, ніж в 2014-му році. Про це заявив командувач Військово-морських сил Збройних сил України Олексій Неїжпапа. Також ми писали про те, що американська компанія SAFE Boats International показала процес будівництва катерів Mark VI для ВМС України.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.